Небезпека для саду

МОВА піде про дуже небезпечну хворобу фруктових — моніліоз, або моніліальний опік.

Збудник хвороби — гриб. Шляхів його проникнення в садки чимало. Якщо навесні, у період цвітіння, спори потрапляють на приймочку — чекай великої халепи. За значної вологості спори проростають, грибниця поширюється у зав’язь та квітконіжку, а вже з неї — у луб’яні волокна плодової гілочки. Квітки й листочки спершу буріють, потім в’януть і також всихають. У такому стані вони залишаються на дереві. При сильному розповсюдженні хвороби уражуються всі квітконосні пагони і навіть товсті гілки. Дерева стоять у садках неначе обпалені вогнем. Мабуть, саме через це і дістала хвороба другу назву — моніліальний опік.

Серед літа потрібно пильнувати за плодами. Вони допоможуть поставити остаточний діагноз хворому дереву. Ознаки недуги такі. Спершу на уражених плодах з’являються невеличкі бурі плями. Поступово вони збільшуються, охоплюють більшу частину плода. При подальшому спостереженні стає помітною велика кількість подушечок (їх ще можна назвати пухирцями) сірого кольору. Розміщуються вони своєрідними концентричними колами. Що це за подушечки? Саме тут і знаходиться основний розсадник чи, може, інкубатор напасті, бо ці подушечки-пухирці є скупченням спор гриба. А далі справі допомагає вітер.

Уражені плоди — і ті, що пообпадали, і ті, що залишилися на кущах, — стають джерелом поширення плодової гнилі вже наступного року. Отже, грибниця зимує в уражених плодах. Але добре вона почувається взимку і у тканинах гілочок та пагонів.

Ця хвороба уражує вишню звичайну та повстисту, черешню, абрикос, сливу, мигдаль, аличу, персик — тобто всі кісточкові культури. Потерпають також яблуня та груша, хоча й дещо менше.

Влітку на цих деревах сприятливі умови для поширення гнилі створюють в основному відомі кожному садівникові шкідники: яблунева плодожерка, казарка, яблуневий плодовий пильщик тощо. А ще не менш шкодочинна парша. Роблять свій унесок і птахи. Ушкоджуються плоди градом. Якщо на такий плід потрапляють принесені вітром спори, вони проростають і спричиняють зараження плодовою гниллю здорових насаджень. Ось такий симбіоз шкідників, хвороб та природних умов зумовлює поширення та розвиток захворювання влітку.

В окремі сприятливі для моніліозу роки хвороба може знищити ввесь урожай.

Як боротися з напастю? Неприпустимо залишати уражені гілочки на деревах та кущах. Тільки-но стануть помітні перші ознаки захворювання, потрібно видалити уражені частини рослини.

Влітку слід збирати та знищувати ушкоджені плоди. Потрібно безупинно боротися зі шкідниками. Рано навесні — робити омолоджувальну обрізку дерев. При цьому пам’ятати про дезінфекцію інструменту. Перед цвітінням, відразу після нього і ще через два тижні обприскувати насадження однопроцентною бордоською рідиною (100 г мідного купоросу, 100-150 г вапна на 10 л води). Ефективно діють оздоровчі підживлення органічними та мінеральними добривами і особливо мікроелементами, що містять цинк, мідь, марганець, бор.