Грайливі химерики

Дмитро ШУПТА.

м. Одеса.

Ще дух не потух,

Та й він не рятує.

Не всяк відчайдух.

Недбалий пастух

Вовків годує.

* * *

Шановний, постривай!

Ти ж не якийсь шахрай,

Навіщо серце краєш?

Якщо людей не знаєш,

Їх не хвали й не лай.

* * *

У тебе честь людська,

Не чванься звисока,

Не забувай нікого,

Скуштуй плода смачного

Й згадай садівника.

* * *

Усі дороги

Лягли устяж…

Без підпомоги

Для вола роги

Не вантаж.

* * *

Як ти священнодіяв,

Так собі й матимеш:

Про що не мріяв

Там, де не сіяв, —

Ніколи не жатимеш.

* * *

Вдень і вночі

Для смакоти,

Як не крути, —

В холодній печі

Хліб не спекти.

* * *

І поміж будяками арнику

Впізнаєш через її суть.

Давно відомо господарнику:

Теля, народжене

в свинарнику,

Підсвинком не назвуть.

* * *

Як би хто не хотів,

На кого хто як не гримає,

Здавна до наших днів

В одній руці двох кавунів

І вмілець не втримає.

* * *

На поламанім візку

З гори не катайся.

В шоломі й при тесаку

На гнилому мотузку

В яму не спускайся.