• Згадаймо Майстра

Гланди

Іван СОЧИВЕЦЬ.

— Прошу, сідайте! На що скаржитесь?

— Власне, я не скаржусь. Я до вас на консультацію.

— Слухаю.

— Порадьте, що робити? За мною ось уже півроку ганяються з ножем, хочуть видалити гланди. А я все вагаюсь. Дай, думаю, покажусь іще одному хорошому спеціалістові. Може, воно й не треба нічого робити.

— І прийшли до мене?

— До вас.

— Правильно зробили. Так, відкрийте рот. Ще, ще. А-а-а!

— А-а-а!

— Так-с, ясно. Значить, кажете, з ножем ганяються?

— Ганяються.

— А я, між іншим, нічого такого не бачу. Гланди як гланди. Вони вас турбують?

— Та так: і турбують, і не турбують.

— Жити можна?

— Начеб і можна.

— А вони з ножем? Ото нікого не слухайте. Ваші гланди можна на виставці демонструвати. Заявляю вам авторитетно.

— І вони ж заявляють авторитетно. Кажуть, якісь там пробки є. Як не видалиш, кажуть, то буде гірше.

— Ану ще покажіть ваше горло. А-а-аІ

— А-а-а!

— Не бачу. Жодних пробок. А вони з ножем до горла? Ха-ха!

— З ножем.

— Який же це, пробачте, дурень вам рекомендує?

— А ви Голосійченка знаєте?

— Як не знати. Голосійченка, чоловіче, всі лікарі знають. Світило. Головний отоларинголог всієї області. Професор! А що?

— Він може помилитись?

— Що ви? Той уже як скаже, можете не сумніватись. Той діагнози ставить як бог. А навіщо це вам?

— Та так просто. Думаю, якщо він світило, то помилитись не може.

— Ану ще сядьте, тільки ось сюди, до світла. І рота ширше. А-а-а!

— А-а-а!

— Так-с. Ах ось вони, ті пробки. Та ви не закривайте горла язиком! Бачу, бачу. Не вертіться, прошу вас. Так і є. Тільки видалити, і то негайно! Так вам і Голосійченко сказав?

— Нічого він мені не сказав, бо я в нього й не був.

— А навіщо ж ви мені голову морочите? Навіщо про Голосійченка розказуєте?

— Хочу ще до нього піти та послухати, що він скаже. А то наш фельдшер доводить, що треба видалити. Ви і так, і так говорите. А в мене гланди свої, не позичені. Та, нівроку, і турбують рідко.

— Сядьте ще. Голову вище! Рот, рот відкрийте! Ні, там у вас нічого нема. Гланди як гланди, хоч на виставці показуй. Це я вам заявляю авторитетно. Так-то. Не забудьте, що я вважаю себе учнем Голосійченка.

— А як же із фельдшером?

— Та не зважайте на нього! Хіба в медицині ще мало невігласів є!