• Точка зору

Не реформи, а піар

Віталій ШМАЛІЙ.

с. Бабайківка

Царичанського району

Дніпропетровської області.

СТОЛІТТЯМИ ми боролися за свою незалежну державу. Тисячі українців віддали за це свої життя. І ось цей час настав. Як ми раділи. Надіялися, що тепер нарешті заживемо краще, ніж усі європейські народи. Адже Україна — найбагатша європейська держава з родючими ґрунтами. А що зрештою маємо? Як були старцями і рабами, так ними і залишились. На мою думку, саме проголошення незалежності тодішніми керівниками було заплановане як передача України в інші руки. Інакше як пояснити розвал усього, розкрадання, знищення. Все це триває понад чверть століття. І найстрашніше, що за ці роки в людей з’явилася ностальгія за СРСР.

Влада кілька років поспіль титанічно боролась за безвізовий режим. Для чого? Щоб Україну покинула найперспективніша молодь? Лікарі, програмісти виїздять цілими сім’ями. Народжуваність падає, смертність зростає. Через десяток-другий держави не стане.

Не кращі й інші реформи, а медична — то просто злочин. У. Супрун розказує про вибір сімейного лікаря. Я не проти. Тільки де його шукатиму? Мені 80, заледве пересуваюся, дружина взагалі лежача. А треба ще ж копії документів поробити. От якби до таких, як ми, прийшли додому, запропонували лікаря на вибір, тоді, може, й повірив, що нарешті реформи спрямовані на благо пересічного українця.