Несправедливе осучаснення Володимир ЛІЩУК. смт Іваничі Волинської області. «СІЛЬСЬКІ ВІСТІ» вже друкували думки «ощасливлених» пенсіонерів після так званого осучаснення. Нині висловлюються владні запевнення про підвищення пенсій військовослужбовцям і працівникам правоохоронних органів, ведеться розмова про можливе переосмислення осучаснення пенсій із поглибленим урахуванням трудового стажу. Мені після розмов із колегами-пенсіонерами, котрі за досягненнями вікового цензу вийшли на пенсію до 2000-го, доручено висловити деякі міркування з приводу пенсій держслужбовців. Адже цієї категорії населення осучаснення, що відбулося і що планується-передбачається, як ми розуміємо, не стосується. А нам боляче та прикро, коли порівнюємо свої пенсії з пенсіями держслужбовців, які стали пенсіонерами рік-два тому: наші пенсійні виплати значно менші, хоча посади й обов’язки були і є аналогічні. До 2010-го наші пенсії автоматично збільшувалися зі зростанням зарплати цієї категорії держпрацівників (маю на увазі органи самоврядування та райдержадміністрацій). Вони доросли до 3000 грн і застопорилися в рості, не індексувалися і на рівень інфляції. А це навіть менше узаконеної мінімальної зарплати, яка за планами уряду й надалі має зростати, а нашим пенсіям — жодної перспективи... Розуміємо скрутне становище Пенсійного фонду, але ж ми майже в 100-відсотковій більшості поповнювали його протягом понад 40 років кожен, що зафіксовано в трудовому стажі. Щоправда, він рідко є повністю на державній службі. Тоді була така кадрова політика: на відповідальні посади висувалися кандидатури з різних галузей народного господарства. Наприклад, у мене безперервний трудовий стаж 43 роки: 22 — праця в колгоспі, решта — у державних установах. Було б справедливо, коли б і нам перерахували пенсії за загальним трудовим стажем. При цьому використати просте рішення, без усяких хитромудрих формул і коефіцієнтів — прив’язати величину пенсії до трудового стажу, грошових виплат і мінімальної зарплати сьогодення. У кого загальний стаж понад 37 років, пенсія не повинна бути менша за мінімальну зарплату та надалі має зростати разом із нею. |