Кмітливець Леонід КУЦИЙ. м. Вінниця. Як збиралася у мандри мила і кохана, то вчепила на веранді припис для Івана: «Будь уважним до дітей, квіти припильновуй і за часом тричі в день видоїш корову. А щоб хвіст її не мок в молоці в дійниці, то придумай щось, Ваньок: будь хоч раз кмітливцем». Рівно за чотири дні повернулась мила: діти хникають, брудні, поросята виють. Рейвах, ніби обертав хату дідько п’яний: стогне в гіпсі і бинтах на дивані Ваня. — Хто його так, діти, хто? Аж озвався Вова: — Мамо! Це його хвостом ляснула корова! — А до чого ж тут бинти, гіпс до ліктя, сину? — Бо наш тато пригвинтив їй на хвіст цеглину. |