• Актуально

Безпритульні дитячі канікули

Олена КОЩЕНКО.

Щороку в державі меншає родин, яким по кишені забезпечити своїх чад упродовж літніх канікул належним оздоровленням і змістовним відпочинком. Бо якщо і є десь хороші табори, то ціни у них навіть на разову двотижневу зміну просто зашкалюють. Відтак оздоровлення дітей більшості родин просто не по зубах. Таких програм підтримки молодого покоління в країні — катма. Тож більшості юних співвітчизників світить (і це вже котрий рік поспіль) майже безпритульне літо: батьки щодня на роботі, а вони починатимуть день, фактично покинуті на самих себе…

_{Цінові оздоровчі рекорди}

ТРИДЦЯТОГО травня офіційно завершується навчальний рік. У багатьох школах вже навіть відлунав останній дзвоник, адже починаючи з цього року Міносвіти дозволило самим навчальним закладам визначатись із датою його проведення. Загалом же 16 727 загальноосвітніх установ країни цього року випускають три мільйони 815 тисяч 227 учнів. У більшості з них попереду канікули. А це означає, що у батьків, які ходять на роботу, від клопітних дум розколюється голова: куди прилаштувати дітей-школярів на три канікулярні місяці? Добре, якщо цей період збігається з відпусткою дорослих. А якщо ні?

Безсумнівно, рекорди вартості б’є міжнародний дитячий центр «Артек-Буковель», що на Івано-Франківщині. Наприклад, сьогодні там, у таборі «Лісовий», мінімальна вартість 14-денної червневої зміни сягає 14 000 гривень, а на липень — майже 17 тисяч. Тоді як у ці ж місяці програма артеківського табору «Гірський», в якій заявлені «вивчення англійської мови з англомовними вожатими-волонтерами», коштує 37050 гривень. Не набагато дешевше обійдеться і відпочинок у спортивно-оздоровчому таборі «Петрос», розташованому в особливій кліматичній зоні на висоті 730 метрів над рівнем моря, у Карпатському національному парку. Там відпочинок сина чи дочки потягне з батьків 9-10 тисяч гривень…

Зверніть увагу: стільки доведеться викласти лише за два тижні перебування дитини, тоді як канікули тривають три місяці. Тим часом табори на узбережжі Чорного моря обіцяють юним відпочивальникам незабутні 14 днів пересічно за сім тисяч — це нижня межа вартості плюс витрати на дорогу.

Словом, ціни кусаються. У державних службах, відповідальних за оздоровлення дітей, розповідають про постійне здорожчання харчів та підвищення оплати комунальних послуг. При цьому забуваючи згадати, що дитячі табори не оподатковуються податком на землю і мають масу пільг, наданих державою. А от службовці турфірм причину такого зростання цін пояснюють простіше: мовляв, передусім це пов’язано з тим, що рік у рік підвищується попит на путівки до дитячих оздоровчих таборів. Тому невпинно зростає й ціна.

І справді, на всю Україну нині налічується трохи більш як тисяча дитячих таборів і санаторіїв — державних і приватних. Це крапля в морі, якщо узяти до уваги, що в нас майже чотири мільйони школярів. Навіть за повної завантаженості такі заклади сьогодні спроможні прийняти тільки третину українських підлітків. Тож чи варто дивуватися, що в деякі табори, які зажили доброї репутації, вже у травні путівки на все літо викуплені наперед.

До речі: вже сьомий рік поспіль у країні скорочується кількість дитячих оздоровчих закладів. Іще сім років тому їх було вдвічі більше…

_{Найпопулярніша альтернатива}

ВІДТАК додається й підлітків, які проводять літо здебільшого вдома — гуляючи на вулиці або просиджуючи в хаті за комп’ютером чи телевізором. Ці хлопці і дівчата просто не мають іншого вибору.

Щоправда, одна альтернатива все ж є. Значна кількість батьків на тривалий час відправляє дітей у села до бабусь і дідусів або інших родичів. Онуків, за якими зазвичай дуже скучають люди літнього віку, в образу там не дадуть. Що не кажіть, а домашня їжа, городні овочі і садові фрукти, чисте повітря завжди підуть на користь дитині.

Втім, навіть у цьому разі такий відпочинок не зрівняти з добре організованим перебуванням у дитячій оздоровниці, де повно ровесників та розваг. Спогади з літніх таборів — чи не найяскравіші з пори дитинства. Для підлітків це така собі республіка веселощів і пригод. Там дитина може відчути себе дорослішою і самостійнішою, цікаво й корисно провести час, знайти нових друзів тощо.

Ось чому батьки зазвичай прагнуть зробити дитині такий подарунок. І нехай це, може, буде й не «Артек-Буковель», а інший санаторій чи табір, куди вдалося дістати пільгову путівку. За ними теж погоня — адже ніяк не кожному батькові чи матері вдається вибити її для своєї дитини — як пільговику чи працівнику бюджетної сфери, члену профспілки. І тут уже, як мовиться, перебирати умовами особливо не доводиться.

_{Привіт із СРСР}

ДЛЯ ПЕРЕВАЖНОЇ більшості таких батьків цей вибір табору для дитини, по суті, є вибором без вибору. Цими питаннями відає Міністерство у справах сім’ї, молоді і спорту. Як і колись, нині проблеми оздоровлення дітей у дитячих таборах лежать на плечах профспілкових організацій, що входять до складу ФПУ, а також фонду соціального страхування. Завдання останніх — зробити путівки для дітей працівників бюджетної сфери і державних підприємств доступнішими за рахунок державних дотацій. При цьому Соцстрах покриває певну частину вартості путівки. Сума цієї доплати прямо залежить від територіального розташування табору і коливається у середньому від 33 до 51%. Проте компенсуються тільки витрати на харчування, найпримітивніше медичне обслуговування (у вигляді кількох штатних медпрацівників чи виклику «швидкої допомоги») і культурну програму. Решта виплат або лягає тягарем на плечі батьків, або частково оплачується профспілками тих підприємств, на балансі яких і перебувають дитячі оздоровчі табори.

Щоправда, до обов’язку Соцстраху входить також і забезпечення безкоштовними путівками дітей-сиріт, інвалідів та чорнобильців. Але, на жаль, кількість таких путівок рік у рік зменшується. За статистикою, ними сьогодні може скористатися лише 1% дітей цих верств населення.

Втім, тим дітлахам, яким усе-таки пощастило провести канікули в дитячому оздоровчому таборі за пільговою путівкою, не завжди вдається щасливо й безтурботно відпочити. Адже більшість дитячих курортів дісталася Україні від СРСР і капітальних ремонтів не знала ще з тих часів. У таких таборах — старі ліжка, меблі і бувалі в бувальцях матраци. А ще цвіль на стінах, несправна сантехніка, іржаві труби, некомпетентний персонал і зграї комарів, від яких немає порятунку. Це звичні умови, в яких відпочивають наші діти. А згадаймо про жахливі пожежі у дитячих таборах відпочинку...

Тим часом для статистики все виглядає ніби чудово. Начебто система налагоджена, реалізація путівок 100-відсоткова, а головне — гарантована, адже діти постійно відпочивають у таких державних таборах. Водночас за відсутності нормального фінансування оздоровчої кампанії з боку держави про належні умови проживання та пристойне харчування у них годі говорити. Як і про відповідне оздоровлення дітей під час літніх канікул. Тож найпопулярнішим варіантом дитячого відпочинку все ж є гостини у родичів на селі. Там діти гарантовано доглянуті та нагодовані.