Вербиченька

Cторінку підготувала Устина ГРЕЧАНЮК.

• А що думаєте ви?

Духовна отрута

Лариса Прохоренко.

с. Бузівка

Жашківського району

Черкаської області.

Читаю газети, слухаю радіо, дивлюсь телевізор. Хочу натрапити на якесь радісне повідомлення, на світлу душевну розповідь, подивитися гарний концерт української пісні. А їх майже нема, нічим серце розрадити.

ТА ЩЕ більше ятрить мені, коли бачу, яким духовним харчем нас, глядачів, годують. Часто-густо це небезпечна отрута. Наведу один приклад, через який не можу заспокоїтись.

На Великдень цього року усі канали вітали нас, телеглядачів, зі святом. Але те, що деякі з них транслювали у ці дні, мене просто обурило. Не буду обговорювати рівень так званих кінокомедій, можливо, у мене занадто застарілі смаки. Але брутальність їхнього гумору, як то кажуть, зашкалює. А один із відомих каналів перевершив усіх, демонструючи відверто сороміцькі стрічки. Мені бракує слів описати, що було на екрані. Добре, що онуки не дивились — не знала б, куди очі діти.

Великдень — сімейне свято. Діти в ці дні мали вихідні. То невже не можна показати щось інше? Невже цим канал підняв той злощасний рейтинг? На яку аудиторію він розраховував?

Скажете, не ті тепер часи. Так, згодна. Суспільство стало терпиміше, мораль змінилася. Нині батьки не виженуть доньку з хати за дитя «у подолі». Та це не означає, що можна пропагувати розбещеність і розпусту. Були й будуть продажні жінки, матері-зозулі, чоловіки-покидьки, але ж треба дбати, щоб їх було менше. Втім, цим ніхто не переймається. Передачі та фільми про людські чесноти та моральні цінності рейтинг не піднімуть.

То з якої криниці черпати молоді снагу до високих стосунків, прагнення до створення гарної родини? З передач на кшталт «Міняю жінку» або «Хата на тата»? Надивившись нашого телепродукту, навпаки, можна втратити віру, що нормальні сім’ї взагалі існують.

Сумно про це писати. Але ж і мовчки споживати це сміття не хочеться. Тож давайте поговоримо...