• Біда!

Мертві бджоли не гудуть

Василь ПІДДУБНЯК.

ФАКТ, що не може не радувати. Торік Україна відправила за кордон 67,9 тис. тонн меду — на 10,9 тис. тонн більше, ніж роком раніше, ставши другою за обсягами експорту солодкого продукту в країни Європейського Союзу. Образно кажучи, крилаті трудівниці принесли бджолярам на своїх крильцях майже 133,9 млн прибутку.

І Україна не в накладі, адже відомо, що від вчасного запилення квіток рослин за відповідної агротехніки вирощування урожайність яблунь і груш підвищується на 50-60%, огірків — на 35-90, а кавунів і динь на 95-100%. Бджолозапилення сприяє не лише підвищенню врожайності, а й поліпшенню якості продукції.

Здавалося б: бджола летить, бджолі дорогу! Та аби ж то так…

Потрапила у жорстоку немилість наша крилата трудівниця. Що не день, то нові сумні вісті. Так, наприкінці травня у Дніпропетровській області, за даними тамтешніх пасічників, постраждало понад півсотні пасік (більш ніж дві тис. бджолиних вуликів!). Бджоли гинули хмарами не тільки у Криворізькому і Софіївському районах, а й сусідніх — Долинському Кіровоградської і Казанківському Миколаївської областей.

Бентежні звістки про штучний бджоломор надходять і з інших регіонів країни, зокрема із Харківщини, Житомирщини, Хмельниччини, Сумщини, Рівненщини, Волині…

Спілка пасічників України повідомила, що загалом від ганебного застосування великої хімії безпечними господарниками за останній тиждень в Україні постраждало щонайменше 70 пасічників, у яких загинуло майже три тисячі бджолиних родин.

Пасічники у трагедії, що сталася на Дніпропетровщині, звинувачують агрофірму «Христофорівське», котра, не попередивши, обробила свої поля якоюсь такою сильнодіючою отрутою, від якої, дивись, і люди почнуть помирати.

За словами секретаря Криворізької гільдії бджолярів Павла Герба, кільком пасічникам після безрезультатних телефонних дзвінків таки вдалося потрапити до приміщення агрофірми. Там вони начебто побачили каністри із використаним інсектицидом.

«Це сильний препарат альфа-циперметрин. Пестицид першої групи, найважчої для комах, і 2-3 групи — для людини...»

«Поодинокі випадки отруєння були й раніше. Але гинули льотні бджоли, тобто ті, котрі літали та потрапили під потраву. А зараз іде подальше зараження і масово гинуть цілі бджолині родини», — нарікає на камеру «ТСН» бджоляр Михайло Ротар, який тримає пасіку в селі Кудашівка Дніпропетровської області. На цій пасіці загалом трудилося 130 бджолиних родин, нині деякі вулики не гудуть — мертві! Чоловік оцінює свої матеріальні збитки у 400 тисяч гривень. А моральні?..

Олександр Малиновський тримав пасіку в селі Пишне Долинського району на Кіровоградщині, на якій постраждала сотня бджолиних родин.

«Зараз тут відбулася 100-відсоткова загибель, — каже чоловік. — Ми постраждали від обробки полів ріпаку невідомими препаратами. Нас не поінформували, і ми досі не знаємо, якими засобами їх обробляли...»

До речі: таке неконтрольоване ніким аматорство у поводженні з отрутохімікатами може вже у найближчому майбутньому дорого обійтися не лише Михайлові Ротарю та Олександрові Малиновському, а всій Україні!

Що робити? До кого звертатися пасічникам? Чи настане колись мир між бджолярами і тими ж фермерами?

Ось відповідь на ці назрілі питання Олега Ряшкіна, представника некомерційної компанії «Гранд Експерт», які я записав минулої п’ятниці:

— Саме наша організація опікується відносинами між бджолярами і аграріями з двох важливих питань — попередження загибелі бджіл від пестицидів, а також запилення сільгоспкультур для підвищення їх урожайності. З приводу масової останнім часом загибелі бджіл можу сказати таке. У Міністерстві аграрної політики і продовольства України відбулася міжвідомча нарада, учасники якої вели мову про те, як попередити загибель бджіл і як відшкодовувати збитки. Чому ця нарада відбулася? За останні два місяці у 16 районах різних областей країни зафіксовані масові отруєння бджіл. «Падали» пасіки, на яких утримувалися по 100, 200 і навіть 400 (!) бджолосімей. У грошовому еквіваленті збитки дуже великі. Порахуйте: одна бджолосім’я — це 100 американських доларів, плюс недоодержаний мед, плюс… І через що такі колосальні втрати? Через те, скажімо, що фермер, перед тим як обробляти посіви, забув попередити пасічника чи застосував сумнівні препарати та ще й удень.

— Який же вихід?

— Ми розробили безкоштовну систему, яка дає змогу заздалегідь повідомляти пасічників про те, де, коли і хто оброблятиме поля. Як вона діє? На спеціальному веб-сайті (www.grand.expert) пасічники вказують місця дислокації вуликів. Своєю чергою агрономи, керівники сільгосппідприємств чи фермери позначають на карті поля, які збираються обробляти. І майже одразу бджолярам надходить на мобільний телефон повідомлення з відповідною інформацією. Тільки так можна відвернути від України велику бджолину трагедію!

Тим часом начальник відділу міжнародної інтеграції в сфері технічного регулювання санітарних заходів у АПК Олександр Лозовицький повідомив, що у Мінагропроду розглядатимуть усі скарги, щоб визначити причину та притягнути до відповідальності за порушення законодавства у сфері застосування пестицидів. У заяві на адресу міністерства пасічники повинні вказати такі дані: дата, місце, скільки було отруєно бджіл і хто, на їхню думку, винен у цьому.

Варто нагадати і про те, що у Законі України «Про бджільництво» (стаття 37-ма) прописано:

«Фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких розташовані на відстані до 10 кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату».