Одвічний конфлікт Микола КУЖЕЛЮК. с. Кроватка Рожищенського району Волинської області. У одному з номерів «Вербиченьки» прочитав замітку «Стара як світ проблема». У ній ідеться про часом непрості стосунки у сім’ях, де молоде подружжя живе разом зі старшими. Хочу поділитися своїми думками з цього приводу. ЗНАЮ чимало випадків у нашому селі, коли свекруха й невістка мирно уживаються. Але трапляється й навпаки. Невістка приходить у сім’ю і «мете» по-новому: починає утверджувати свої лад, смаки й уподобання. Дехто зі свекрух заради спокою в домі готовий і поступитися «владою», але у межах розумного. Але ж не всі молоді жінки відчувають цю межу... Водночас і не всі свекрухи праві у ставленні до невістки. Знаю таких, що у дружині сина найперше бачать... наймичку — покірну й здатну працювати за двох. Молоді важко миритися з цим. Якась дрібниця може стати приводом для першої сварки, а далі пішло-поїхало. Свекор і син воліють зайняти нейтральну позицію, адже, заступившись за одну зі своїх жінок, можна зіпсувати стосунки з іншою. Звісно, за таких обставин краще за все роз’їхатися, але це й раніше було не всім по кишені, а зараз — і поготів. Тож і воюють узагалі-то мирні й не чужі одне одному люди. Тут би й згадати свекрусі свою молодість — коли вона теж була невісткою. Хіба колись у неї все відразу виходило добре: і у хатніх справах, і у стосунках зі старшими? Невісткам теж є над чим задуматися. Не завадить розпитати своїх матерів та бабусь про їхні стосунки із свекрухами, дослухатися порад. Немає нічого такого, що було б не до снаги кожному. Треба поважати свекруху, не забувати, що це вона народила вашого коханого чоловіка й уже цим заслуговує на те, щоб називали її мамою. Таке звертання гріє душу свекрусі. У відповідь на ласкаве «мамо» докори не завжди й зірвуться з уст. Зі свого досвіду переконаний, що ці прості істини можуть гасити одвічний конфлікт між свекрухами й невістками. |