Антикорупційна епопея: фінал Марина ТІШКОВА. Другий пленарний тиждень поспіль тривав розгляд законопроекту «Про Вищий антикорупційний суд». НАШУ державу роз’їдає корупція — ця теза вже багато років на вустах і в народу, і у представників влади. Але побороти це зло чи хоча б мінімізувати його вплив на суспільне та економічне життя країни ніяк не вдається (може, тому, що у справжньому викоріненні не так зацікавлені, як говорять...). Згідно з численними соціологічними дослідженнями, більшість громадян вважає антикорупційні заходи малоуспішними, а половина — повністю провальними. Завершити формування правової бази для очищення «авгієвих стаєнь» корупції у владі шляхом створення Вищого антикорупційного суду вимагає від нашої держави і міжнародна спільнота, а найжорсткіше — головний кредитор, МВФ, поставивши це вимогою для продовження співпраці (якщо транш не дадуть, це буде означати нестачу в бюджеті близько 200 млрд грн, тобто його п’ятої частини, й держава може опинитися на межі дефолту). Тому гілки влади останні кілька тижнів активно «шуміли» під політичними вітрами — Прем’єр В. Гройсман навіть пригрозив піти у відставку, якщо проект закону не буде ухвалено. Та сказати легко, а довести справу до кінця — не зовсім. По-перше, текст законопроекту до останнього не могли узгодити з Венеційською комісією. По-друге, представники практично всіх фракцій та груп подали майже дві тисячі поправок і під час виступів у сесійній залі та кулуарах активно наполягали кожен на своїй «правді», що значно гальмувало розгляд. У четвер процес вийшов на фінішну пряму. До сесійної зали прибули Президент П. Порошенко, який назвав голосування за проект документа «лакмусовим папірцем», та Прем’єр В. Гройсман. Глава держави запевнив депутатів, що законопроект досконалий та узгоджений із міжнародними експертами (із представниками МВФ та Венеційської комісії постійно велися переговори, переважно нічні). Тож зрештою документ було ухвалено 315 «за» (крім фракції Радикальної партії). Корупціонерів судитимуть окремі служителі Феміди, аби забезпечити повну законність та чесність процесу. Втім, щодо цього є величезні сумніви: судова гілка влади, як відомо, вважається найкорумпованішою, до того ж найсильніше опирається усім реформам. Закриту касту, якою вона завжди була, «розворушити» таки непросто. Докладніше про положення ухваленого закону — в наступному номері. |