• Продовження теми

Коли від меду не солодко

Микола НЕЧИПОРЕНКО.

Дніпропетровська область.

У минулому номері газети розповідалося про загибель на Дніпропетровщині понад двох тисяч бджолиних вуликів («Мертві бджоли не гудуть», «СВ» №42). Звістки про штучний бджоломор надійшли й з інших регіонів. Проблема протистояння пасічників та фермерів набуває всеукраїнського масштабу. Офіційного коментарю столичних чиновників, які б мали нею перейнятися, досі нема. Бджоляри залишаються сам на сам зі своєю бідою.

ЯК СТВЕРДЖУЮТЬ пасічники Дніпропетровської області Владислав Шумило, Марина Григоренко, В’ячеслав Корпець, жахливі наслідки спричинило застосування фермерами на своїх полях сильнодіючих гербіцидів. У відповідь аграрники поки що відмовчуються. Лише агроном одного з ФГ Віктор Сукач у телефонній розмові заявив, що такі звинувачення безпідставні: хімічну обробку посівів дійсно проводили, однак усіх вимог, мовляв, додержано. Бджоли, сказав він, нині потерпають від безлічі захворювань та шкідників, патогенних мікроорганізмів, усіляких грибків, кліщів, вірусів і бактерій, від яких пасічники не знають як рятувати, тому й шукають крайніх, аби хтось відшкодовував їм збитки, яких зазнають через власну безпорадність.

Власники вуликів у відповідь оприлюднили версію, що фермери не тільки ллють на поля отруту понад норму, а ще й змішують її з патокою, яка надовго приклеюється до рослин, принаджуючи бджіл. Словом, конфлікт загострюється.

Постраждалі бджолярі кількох сіл Кіровоградської та Миколаївської областей запідозрили конкретного винуватця: аграрне підприємство «Христофорівське», яке нібито використало заборонені пестициди. Випадки загибелі медоносних комах після обробки полів хімікатами останніми роками непоодинокі, але не в таких масштабах, як зараз, наголошують пасічники. За підрахунками лідера Криворізької гільдії бджолярів Павла Герба, рахунок повністю загиблих бджолосімей перевалив за п’ять тисяч. Пасічники, які втратили по сто, двісті й більше вуликів, — на межі банкрутства. Вони бояться і вживати, і продавати найцілющий травневий мед, який встигли накачати за кілька днів до масового бджоломору. Хто відшкодує їм втрачене?

Ці переживання не безпідставні. Спадає на думку, що чиновники вирішили: сім років мак не родив і голоду не робив. Інакше як можна зрозуміти мовчання місцевих органів влади, ветеринарних служб і служб захисту рослин, прокуратури та поліції, куди звернулися понад сто пасічників порізно і спільно?

Щоправда, начальник Криворізької районної ветеринарної лікарні Михайло Сіверг таки відгукнувся, повідомивши, що завдання його колег — підтвердити або спростувати наявність інфекційних чи паразитарних хвороб бджіл. А для цього потрібен час. Тобто аграрії зі своїм обприскуванням посівів поки що навіть поза підозрою. Дослідити, чим вони обробляють ниви, має право єдина в країні лабораторія, що знаходиться в Києві. А її висновків чекати доведеться довго. Фермери своєї вини не визнають, а втручатись у їхню господарську діяльність місцевим органам і відомствам зась. Отака в Україні «гарантія» оперативного реагування рятувальних і правоохоронних служб на надзвичайні ситуації в аграрному секторі.

На думку бджолярів, суцільне вимирання комах в окремому регіоні не можна пояснити раптовим спалахом інфекційних чи паразитарних захворювань, тим паче що загинули й інші комахи. Дивує й таке: фермери зовсім не переймаються, хто запилюватиме їхні нескінченні посіви соняшнику. Адже врожаї можуть зменшитися більше ніж на третину.

Розмірковуючи над ситуацією, пасічники висувають свою версію стосовно того, чому масовий мор бджіл замовчується. Не виключено, що в Україну завезено надсильні, давно заборонені у світі, можливо, прострочені пестициди й гербіциди. Ласим до «відкатів» і «маржі» чиновникам можуть підсунути будь-яку гидоту на вигідних умовах — вони не зупиняться. Якщо навіть для вакцинації дітей завозили препарати, в яких вийшов термін придатності, то хіба великий гріх закрити очі на небезпечні сільськогосподарські хімікати? Можливо, це навмисно робиться, докидають криворізькі пасічники, щоб «вибити із сідла» виробників цілющого продукту — меду і загалом українських селян з їхніми невичерпними можливостями рано чи пізно заткнути за пояс усю Європу? Такі версії-підозри виникають не на порожньому місці: регулярні спалахи загибелі бджіл у різних регіонах замовчуються роками. Тільки у травні цього року вони мали місце у Полтавській, Запорізькій і Харківській областях, на Житомирщині, Волині і Буковині.

«Поки у наших краях не обробляли землі великі аграрні підприємства, — аналізує ситуацію голова товариства бджолярів на Волині Михайло Біжовець, — такої біди не було. А тепер, коли безконтрольно використовуються сильнодіючі хімікати, причому без попередження, як того вимагає закон, бджолярство занепадає — лише в одному селі пропало вже 16 пасік. Чому з обприскування роблять секрет, не збагнути, адже на бочках із гербіцидами чорним по білому написано: «Токсично для бджіл». Проблема ще у тому, що довести вину аграріїв дуже важко. Отрута розкладається переважно протягом доби, її дію ми бачимо тільки тоді, коли бджоли загинули, зразки-проби з оброблених полів до лабораторії в Києві швидко та вчасно доставити не вдається…»

Виходить, українські пасічники в біді повсюди, хоча це широко не обговорюється. Зрозуміло, що через хімізацію сільського господарства страждає бджолярство в усьому світі. Наприклад, Сполучені Штати Америки свого часу були попереду із виробництва не тільки меду, а й інших численних бджолопродуктів та препаратів. Сьогодні ж в Америці бджолиних сімей на 75% менше порівняно з початком 70-х років минулого століття. Саме тоді відома компанія «Монсанто» налагодила у великих обсягах виробництво інсектицидів типу ДДТ і гербіциду «Раундап». Американські пасічники першими відчули наслідки цього «досягнення».

Але... Використання пестицидів та гербіцидів у Сполучених Штатах давно вже під пильним контролем. Без оповіщення населення та дозволу місцевих органів влади жоден фермер не посміє обприскувати свої поля чи сади, причому робить він це лише у визначені дні та години. Якщо ж трапиться загибель бджіл, експерти з лабораторними приладами негайно прибудуть на виклик і за лічені години оголосять висновки. Винні у збитках та шкоді будуть покарані.

Та й це ще не все. У США діють обмеження, у деяких штатах — аж до заборони, на застосування небезпечних хімічних речовин в аграрному секторі. Задумалися над цим і в Європі. Нещодавно створена організація «АВААЗ» розгорнула кампанію, і деякі країни Євросоюзу вже заборонили використання деяких найтоксичніших засобів захисту рослин, одночасно простимулювавши на законодавчому рівні впровадження агроекологічних моделей і технологій та органічне землеробство. Щоправда, відома у Європі фірма «Сингента» — близнючка «Монсанто» подала у Європейський суд позов із вимогою визнати ці рішення незаконними.

Чи приєднається Україна до країн-першопроходців у захисті довкілля? Є дуже великі сумніви щодо цієї перспективи. Відомо ж: продовольчу проблему у глобальних масштабах розв’язуватимуть за рахунок країн третього світу. До нього за не стільки нездарної, скільки продажної влади зарахували й Україну. Точніше, країну довели до ручки й добили. Тож тепер можна спихувати нам усю отруту, від якої відмовляється Європа.

Не пам’ятаю, хто з давніх видатних особистостей сказав: не стане бджіл — загинуть і люди. Нещодавно й науковці кількох світових університетів дійшли висновку: коли на планеті пропадуть бджоли, через три-чотири роки вимруть і люди. Такий взаємозв’язок у природі, частиною якої є і ми.