Меліса чи котовник?

ЦІ ПРЯНІ рослини дуже популярні серед любителів ароматизованих чаїв. А садівники сіють їх для приваблення бджіл. Спробуємо допомогти розрізнити ці рослини.

Насіння у меліси видовжене, блискуче, колір від коричневого до чорного. У котовника насінини округлі, чорні, на кожному видно дві білі крапки-«очки».

У меліси стебло неопушене, світло-зелене, а у котовника — опушене, з фіолетовим відтінком.

Листя меліси округліше, із зубчастим краєм, неопушене, світло-зелене. У котовника листки загострені, схожі на кропив’яні, опушені, по краю зубчасті.

Квітки у меліси білі, зібрані в невеликі кільця, розташовані в пазухах листків. Зацвітають на другий рік після сівби. У котовника квітки зібрані в кільця, які розміщуються на верхівці всіх пагонів. Зацвітають уже в перший рік посіву.

Обидві рослини є прекрасними медоносами. Вже тільки присутність на грядці меліси або котовника в період цвітіння приваблює величезну кількість бджіл.

Аромат меліси швидко зникає, і її краще використовувати свіжою. У котовника аромат зберігається довго. Його листя можна сушити або заморожувати.

І меліса і котовник добре переносять зиму. Але на випадок безсніжної зими посадки краще восени замульчувати, хоча б опалим листям.

Зелень цих рослин заготовляють, коли вони тільки починають цвісти. А свіжі листочки для чаю або соусів можна зривати весь сезон.

Обидві рослини чудово розмножуються самосівом. При осінньому збиранні рослинних решток достатньо висмикнути кущики із землі та потрусити над грядкою, аби з них випало насіння. Навесні там виростуть молоденькі рослини. Так вони поновлюються без особливого клопоту.