• Скоринки-смішинки

Тетяна КРИКУН.

смт Степанівка

Сумської області.

Повернувшись із поїздки, жінка знайшла на кухні багато порожніх пляшок.

— Звідки вони взялись?

— Сам дивуюсь! Я жодного разу не купував порожніх.

* * *

Отримавши із фотоательє фотографії на паспорт, жінка скаржиться чоловіку:

— Любий, мені не подобається, як мені зробили світлину: обличчя темне, очі якісь дивні, волосся стирчить...

Чоловік:

— Ну й нехай, хай там хоч Баба-Яга буде, головне — аби на тебе була схожа...

* * *

Дивлячись, як мама приміряє нову шубу із натурального хутра, синок говорить:

— Мамо, а ти розумієш, що ця шуба — результат жахливих страждань бідної нещасної тварини?

Мама суворо подивилася на сина і відповіла:

— Як ти можеш так казати про рідного батька?!

* * *

Лікар:

— Скажіть, що примушує вас напиватися щодень?

— Нічого — я доброволець.

* * *

Жінка весь час говорить про подорож на Канари. Нічого не маю проти. Нехай говорить.

* * *

Оголошення в лікарні після медичної реформи: «Немає грошей — будь здоровий!».

* * *

— Ох як дорого мені обходиться реклама...

— Але ж ви не даєте жодної реклами!

— Я не даю, але жінка читає...

* * *

У парку Петро обіймає Валю і хоче її поцілувати, та у відповідь протестує:

— Ні, ні, тільки після весілля.

— Гаразд, я почекаю. А коли ти виходиш заміж?

* * *

Двері під’їзду відкриті навстіж, а на них записка: «Прохання двері не закривати, чекаю на майстра. Маргарита».

* * *

Жінка пиляє чоловіка. Той у відповідь:

— Зміни пластинку, або я поміняю патефон.

* * *

Жінка каже чоловікові:

— Яка чудова пара наші сусіди: він її весь час обіймає, цілує, говорить ніжні слова. Чому ж ти цього не робиш?

— А я тут до чого? Я її навіть не знаю.

* * *

Треба класти газету в холодильник, щоб новини завжди були свіжі.

* * *

Лікар священикові:

— Святий отче, мені хотілось би, щоб ви мені допомогли не потрапити в пекло.

— Ну, лікарю, якщо ви допоможете мені не потрапити на небеса...

* * *

Ліки допомагають вижити, надто тим, хто їх продає.