Архів
Вівторок,
12 червня 2018 року

№ 44 (19591)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  • За рубежем
Вистачає й внутрішніх проблем

КАНАДА. У місті Мальбе провінції Квебек завершився саміт країн «Великої сімки».

Докладніше...
Безпрецедентний саміт

У СІНГАПУРІ сьогодні має відбутися офіційна зустріч президента США Дональда Трампа і лідера КНДР Кім Чен Ина.

Докладніше...
Гостинність має межі

НІМЕЧЧИНА. Уряд анонсував перегляд політики щодо біженців.

Докладніше...
Кабель і дипломатична нота

ЯПОНІЯ висловила ще один протест Росії.

Докладніше...
Грошова ін’єкція проти гіперінфляції

АРГЕНТИНА погодилась на умови МВФ і отримає 50 мільярдів доларів допомоги.

Докладніше...
Перейшли від слів до дій

ІТАЛІЯ. Уряд країни виконав свої погрози і закрив порти для кораблів із врятованими у Середземному морі біженцями.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Скарби рідного краю

Замки-примари: минуле і сьогодення

Василь САДОВИЙ.

Закарпатська область.

Омелян Гомоляк, історик із Виноградова, досліджує закарпатські замки й фортеці. І добре видимі, й ті, що існують тільки в літописах та народних переказах. Матеріали він збирав навіть у бібліотеках та архівах Будапешта, Праги, Братислави.

ЗА СЛОВАМИ науковця, перші середньовічні європейські оборонні споруди згадуються у Х-ХІ ст. Пізніше, після формування Угорського королівства, складовою частиною якого стає Верхнє Потисся, тамтешня влада змушена була створювати ефективну систему адміністративного управління державними землями. Крім контролю за територією і торговими шляхами, охорони державних кордонів, така система мала забезпечувати і власний захист.

Пошук нових форм в оборонному будівництві привів європейських будівельників ІХ-ХІ ст. до створення нового виду захисної споруди — окремої башти, оточеної додатковими системами захисту: валами, ровами і дерев’яними стінами. Такі «chateau fort» починають споруджувати у Франції, згодом по всій Європі.

Наприкінці Х-ХІ ст. при входженні Верхнього Потисся до Угорського королівства на території Закарпаття, можливо, й були споруджені сторожові дерев’яні форти: Берегвар, Дийда-Тоувар, Сент-Міклош, Боржава, Бронька, Гутівар, Єсеньське та Квасівське укріплення, Мукачево, Ужгород, Хуст, Шашвар. Розташовували їх на важливих річкових і сухопутних торгових артеріях (соляний шлях, постачання лісоматеріалу) на невеликій відстані один від одного (10-40 км), що, ймовірно, давало змогу подавати вогняно-димові сигнали.

З кінця ХІ і до першої половини ХІІІ ст. військова еліта Європи завдяки гіркому досвіду, винесеному з Хрестових походів та руйнівної монголо-татарської навали, здобуває нові знання у фортифікації. Військові інженери перетворюють європейські системи укріплень на замкові комплекси захисту.

У старовинних документах збереглися лише поодинокі записи про вісім нині невидимих укріплень і замків Закарпаття.

Укріплення Шашвар було засноване на правому березі Тиси, на відстані близько 12 км од Канкова. Воно, ймовірно, знищено монголо-татарами 1241 року. Але у самому Канкові можна побачити залишки Угочанського замку (на фото), перша згадка про який є в історичній хроніці, датованій 903 роком. Він був зруйнований у другій половині XVI століття за наказом австрійського імператора.

Укріплення Берегвар могло бути збудоване на території сучасного поселення Великі Береги Берегівського району. Воно, вірогідно, контролювало сухопутну дорогу з Боржавської долини біля підгір’я хребта Хат у берегівську Притисянську рівнину. Точний час його побудови не відомий, а зруйнували Берегвар теж монголо-татари.

Укріплення Дийда-Тоувар (село Дийда Берегівського р-ну), ймовірно, розміщувалося на заболоченій рівнині, на верхівці невеликого піщаного пагорба. Навколо головної оборонної споруди діаметром 25 метрів проходили по три глибокі рови та земляні вали, насипані ще в період енеоліту. Потрапити туди можна було тільки північним та південним дерев’яними мостами, сконструйованими над болотом, які в разі небезпеки руйнувались. До нашого часу середньовічні укріплення Тоувара не збереглися.

Боржава — середньовічне укріплення, котре, можливо, було розміщене неподалік місця злиття Боржави з Тисою, на відстані вісім кілометрів у південно-західному напрямку від Квасівської фортеці. Деякі історики переконані, що 1241-го монголо-татарська орда знищила укріплення. Інші вважають, що Боржава функ-ціонувала до початку ХIV ст. Наземні рештки фортеці не вціліли.

Укріплення Бронька (Боронька) було зведене у важкодоступному місці — на верхівці пагорба на лівому березі Боржави. Перша згадка про нього припадає на 1273 рік, коли угорський король Ласло IV (1272—1290 рр.) відібрав фортецю у фрондуючих дворян.

Укріплення Вишково (біля села Вишково Хустського району), на думку окремих дослідників, існувало з другої половини ХІІІ ст. Втрачає своє значення на початку XV ст. у зв’язку зі зміцненням Хустського замку. Залишки захисних укріплень не збереглися.

Укріплення Гутівар, за відомостями зарубіжних науковців, розташовувалося біля нинішнього села Гут (Берегівський район).

Єсеньське укріплення (біля села Єсень-Яворово, Ужгородський р-н), за даними угорських учених, було зведене за правління угорського короля Ласло IV. Час припинення функціонування фортеці не відомий. Топонім «Палацовий пагорб» і сьогодні побутує серед місцевого населення.

Шкода, що про ці замки-примари знає тільки вузьке коло науковців. Ми мали б пишатися історією свого краю, свідками якої є замки та фортеці. У країнах Європи завдяки постійному піклуванню історичні об’єкти зберігаються для прийдешніх поколінь. А у нас дослідження навіть іще «живих» пам’яток фінансуються недостатньо. Та справа не тільки в коштах. Потрібні ще й ентузіасти, які працювали б у цьому напрямі. Відомі європейські довідники туристичних маршрутів докладно розписують усі марш-рути світу, втім, Україна там згадана тільки побіжно, тоді як нам є про що розповісти гостям. Тим більше європейцям, адже закарпатські фортеці — примари минулого — гарантували спокійне життя всій Європі.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Заробітчани «витягують» економіку
Читати
Дали «добро» на зняття імунітету
Читати
Підсумки безвізу
Читати
Несемо мир, але не собі
Читати
Остерігайтеся підробок
Читати
Одні зберігають...
Читати
...Iнші продають
Читати
Чия земля? ОТГ
Читати
Пильнуйте за дітьми
Читати
Новий «тарифокомандувач»
Читати






 Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове