• Гаряча точка

Терпець уривається

Тамара ЯРОМЕНКО,

Леся ГУДЗЬ.

Обурені екологічним станом басейну річки Случ небайдужі жителі Новоград-Волинcького району майже на годину перекрили рух транспорту на трасі Київ — Чоп. «Фабрика, припини вбивати наших дітей», «Досить відписок та пустих слів, поверніть нам чисту річку», «Зупиніть екологічну катастрофу в Хмельницькій та Житомирській областях» — ці та інші написи були на плакатах активістів.

ЧАШУ терпіння людей переповнила вбивча байдужість, із якою у прямому сенсі знищують Случ та прилеглу до неї Хомору скиди з Понінківської картонно-паперової фабрики, розташованої у смт Понінка Полонського району Хмельниччини. Це систематично триває протягом кількох років, а днями місцеві екологи зафіксували найбільший за останні кілька років скид нечистот.

Ситуація із забрудненням річок критична. Загибель риби та раків, жовта та коричнева вода з кранів, сморід та невідома речовина, що плаває на поверхні, — це лише видимі наслідки скидів із фабрики. А скільки захворювань вони спричинили у жителів прилеглих до річок територій! Звичайно, офіційно ніхто такої статистики не веде.

Активісти з ГО «Авто Євро Сила» зверталися до заступника керівника фабрики щодо припинення скидів. І отримали запевнення, що більше цього не станеться. А вже за кілька тижнів чиновника, який давав цю обіцянку, звільнили. Його наступник, заступивши на посаду, одразу дав «добро» на черговий скид відходів у Хомору. Діяли за старою схемою: звільнили — новопризначений, вільний від зобов’язань, скинув відходи. А потім його звільнять та повернуть попереднього. Просто і «чисто». От лиш чим відбілити злочинну чорноту таких дій?

Суботній скид узагалі, розповідають активісти АЄС, керівництво фабрики представило як детективну історію: нібито на режимний об’єкт (а фабрика вважається саме такою) потрапили «двоє невідомих у зелених костюмах і пошкодили кріплення на трубі». Так пояснили вони причину забруднення річки… Це стало останньою краплею, що переповнила чашу терпіння людей. Адже всі інші цивілізовані методи впливу вже перепробувано: люди писали звернення до всіх можливих інстанцій; депутати-вихідці з цих місць роками намагалися привернути увагу до проблеми на рівні Верховної Ради, звертаючись напряму до Прем’єр-міністра і Президента; на місцевому рівні проводили зустрічі керівники адміністрацій із метою вплинути на ситуацію… Все закінчувалося відписками, нікого доля річок не цікавить. Чиновники фактично благословили екологічну катастрофу, через яку потерпають жителі трьох областей. Тому й вийшли люди на акції протесту: одночасно з Новоградом-Волинським відбулося пікетування Понінківської КПФ; активісти вийшли у центр Хмельницького; акція протесту тривала також біля Мін-екології у столиці — там зібралися представники Житомирщини, Хмельниччини та Рівненщини, територією яких протікають отруєні річки. Люди вимагають призупинити роботу фабрики, поки не будуть збудовані очисні споруди та не встановлять необхідні фільтри й котли. Тільки так можна врятувати від знищення річки — а значить, відстояти право на життя!

У цієї ситуації є й інший бік, про який не можна не згадати. Справа в тому, що жителі самого смт Понінка не беруть участі у протестах. Із двох причин.

По-перше: робочі місця. Фабрика є найбільшим місцевим роботодавцем, на ній праце-влаштовано понад 900 осіб. Зупинка підприємства навіть на п’ять місяців — а саме стільки потрібно, щоб виготовити і встановити спеціальні очисні фільтри, — для значної частини населення означатиме п’ять місяців безгрошів’я. Тож працівники підприємства готові заплющити очі на катастрофу заради копійки в кишені.

По-друге, річка Хомора несе забруднені води не в селище, а із нього — отож особливого дискомфорту, як абсурдно це не звучить, його мешканці безпосередньо на собі не відчувають. А людина за своєю природою влаштована так, що найгостріше реагує лише на особистий біль. На жаль, не відчуває його не тільки Понінка, а й обласна адміністрація Хмельниччини, яка звітує про сміхотворні штрафи фабриці. Невже їм не зрозуміло, що штрафи не покриють збитку, завданого здоров’ю людей зокрема й екосистемі регіону в цілому? Тож, вочевидь, настає час донести це розуміння до Хмельницької обладміністрації реальними діями — і у разі її подальшої бездіяльності це вже будуть не просто мітинги чи протести.