• День поля-2018

Щоб колосилась добірна пшениця

Микола ЮРЧИШИН.

На фото автора: академік Володимир Моргун з учасниками міжнародної науково-практичної конференції оглядають дослідницькі поля.

Забезпечення людства продуктами харчування — світова проблема, яка має глобальний характер. Щоб прогодувати населення планети, потрібно подвоїти, а то й потроїти врожайність зернових.

А ЩО Ж відбувається? Протягом останніх трьох років темпи зростання виробництва зерна пшениці та її врожайність як в Україні, так і всьому світі сильно уповільнилися. Хоча при цьому хліб постійно має попит. Оскільки площі під пшеницю практично не зростають, досягти збільшення її виробництва можна лише за рахунок підвищення урожайності. Саме над останньою проблемою працює Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, який упродовж багатьох років очолює Герой України академік Володимир Васильович Моргун.

Нинішній традиційний День поля, який щороку організовує ІФРГ на своїх землях, а також на полях господарств, що працюють із науковим закладом, був присвячений генетичному поліпшенню пшениці. На цей захід з’їхалися керівники сільськогосподарських підприємств, фермери, агрономи з усіх регіонів України, щоб ознайомитися із новими здобутками, підбити підсумки торішнього хліборобського сезону, окреслити перспективи нинішнього.

Торік аграрії України зібрали 26,2 мільйона тонн зерна пшениці із площі 6,4 мільйона гектарів за середньої врожайності 41,1 центнера з гектара. Найвищий урожай — понад 60 центнерів — зібрала Хмельницька область. Мало що відстали від неї Тернопільська, Івано-Франківська, Чернівецька, Сумська та Вінницька області. Урожайність тут становила понад 50 центнерів із гектара. А це — європейський рівень.

Академік Моргун ознайомив учасників міжнародної науково-практичної конференції «День поля-2018» з новими сортами пшениці:

— Ми підготували нове гідне поповнення, — сказав він. — Сорт Новосмуглянка заслуговує особливої уваги. Він є аналогом Смуглянки. Максимальна його врожайність — від 107 до 115 центнерів. На сьогодні закладені всі ланки насінництва, і ми готуємо цей сорт до широкого впровадження.

Сорт Ладижинка протягом чотирьох років сортовипробувань у різних регіонах України забезпечував максимальну урожайність 117-118 центнерів. Гарно зарекомендували себе нові сорти ІФРГ Феофанія, Золото України, Світогляд, Почайна, Краснопілка та Городниця. За даними трирічного сортовивчення, їх максимальна врожайність — від 115 до 127 центнерів із гектара. Всі зазначені сорти внесені до Державного реєстру сортів України з 2018 року. Рекомендовані для вирощування у зонах Полісся, Лісостепу та Степу.

Цього року пшениця сортів селекції ІФРГ висівається на площі два мільйони гектарів, що становить 30 відсотків посівних площ цієї культури. Серед відомих сортів особливої уваги заслуговують високопластичні Подолянка та Богдана. Вони забезпечують стабільно високі врожаї високої якості в усіх зонах України. Мають відмінні посухо- та зимостійкість. Головна їх ознака — дуже висока виробнича надійність.

— Помилково думати, що лише новий сорт вирішить проблему збільшення виробництва зерна, — наголосив Володимир Васильович. — Потрібні ще й оптимальні технології. Сьогодні, на жаль, маємо суттєве зростання витрат на мінеральні добрива і пальне. Водночас у структурі витрат на вирощування зернових витрати на насіння становлять лише вісім відсотків. Тому невигідно або навіть збитково економити на придбанні сертифікованого насіння нових сортів.

Особливу увагу учасників конференції керівник ІФРГ звернув на те, що серйозною перешкодою валових зборів зерна пшениці є її сівба після пізніх попередників — соняшнику та кукурудзи.

Обговорювали аграрії і проблему підвищення якості зерна. Відомо, що половину всієї кількості рослинного протеїну населення землі отримує із пшениці. Тому питання підвищення вмісту білка в цій культурі є вагомим пріоритетом генетичних досліджень. На жаль, через занижену кількість білка в українських пшеницях ми втрачаємо і ринки збуту. Зокрема, Єгипет, який був найбільшим покупцем української пшениці, готовий продовжувати імпортувати зерно за умови підвищення у ньому вмісту білка з 11,5 до 12,5 відсотка.

За оцінками фахівців, в Україні переважає сировинне виробництво. Продукти переробки становлять лише вісім відсотків. Потрібні відповідні стратегія та воля керівництва держави, щоб переломити ситуацію. А потенціал в України — величезний.

За прогнозами Організації Об’єднаних Націй, до 2050 року чисельність населення Землі становитиме дев’ять мільярдів чоловік. Щоб забезпечити населення харчовими продуктами, обсяги виробництва доведеться збільшити на 70 відсотків. На рівні сучасних знань це неможливо. Тим паче що на рівень продуктивності останнім часом стали впливати глобальні зміни клімату. І посіви останніми роками зазнають жорсткої посухи. Підвищення середньорічної температури на 1 градус за Цельсієм призводить до зниження врожайності на 21 відсоток. Тому сьогодні тільки 25 країн світу здатні повністю забезпечити себе харчами.

Академік Володимир Моргун переконаний: Україна має можливість подвоїти урожайність зернових. Вона має скористатися світовим дефіцитом харчових продуктів на користь власної економіки. Адже хліб — це наша нафта. І навіть більше.