Альтернативне кредитування Ярослав ТРИПІЛЬСЬКИЙ. У березні 2013 року набув чинності Закон «Про аграрні розписки». Згідно з ним, аграрна розписка — це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне, забезпечене заставою, зобов’язання боржника здійснити постачання сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах. Це відносно новий фінансовий механізм, пристосований до потреб малих і середніх сільгоспвиробників для залучення сезонних коштів. Як же він працює? Ось конкретний приклад. ФЕРМЕРСЬКЕ господарство «Сподівання» у Самбірському районі Львівщини обробляє 30 гектарів землі та утримує 21 корову. Як і більшості середніх сільгоспвиробників, йому постійно бракує обігових коштів. Останнім часом фінансова проблема загострилася. Два роки тому власник господарства Михайло Маціканич вирішив оновити стадо молочних корів і придбав 10 нетелей. За кожну сплатив по 20 тис. гривень. Однак невдовзі з’ясувалося, що продавець підсунув йому нетелей м’ясної породи. Тепер у стаді доїться лише сім корів. Тож із фінансами дуже сутужно. «Зараз іде заготівля кормів, — пояснює фермер. — Навесні не було дощів, тож трава невисока. А треба запастися сіном. Узагалі багато в чому є нагальна потреба...» Допомогти Михайлові Маціканичу згодилося приватне підприємство «Кооперативна солідарність». Свого часу воно було створене об’єднанням сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів «Рівноправність», яке згуртувало близько двох тисяч виробників молока — селян, які тримають по одній-дві корови, і фермерські господарства, серед яких і «Сподівання». «Кооперативна солідарність» надала останньому позику під заставу 25 тонн коров’ячого незбираного молока, яке воно має постачати кредитору впродовж року. У договорі за аграрною розпискою чітко визначені параметри співпраці. Зокрема, базова жирність молока має становити 3,4%, доїння повинно здійснюватися двічі на день, а раціон годівлі тварин — відповідати рекомендаціям спеціалістів Львівської аграрної дорадчої служби. Сторони передбачили й форс-мажорні обставини. В договорі зазначено, що в разі нестачі молока для повного погашення зобов’язань, позичальник може розрахуватися майбутнім урожаєм будь-якої сільськогосподарської культури. Це влаштовує Михайла Маціканича, бо за непередбачених ускладнень він погашатиме позику зерном сої, яку вирощує. «Така багатоваріантність виконання зобов’язань за аграрною розпискою має велику вагу для малих сільгоспвиробників, — вважає керівник кооперативного об’єднання Ігор Петришин. — А нам важливо офіційно оформляти наші відносини, щоб люди відчували відповідальність за повернення грошей». За словами І. Петришина, підготувати аграрну розписку, яка поки що є новим явищем для регіону, допомогли фахівці Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні». «Ми разом склали юридично грамотний документ, прив’язаний до нашого договору купівлі-продажу молока. На його підготовку пішло три години, потім із ним почав працювати нотаріус», — розповів керівник «Кооперативної солідарності». До речі, «молочна» аграрна розписка — перша у вітчизняній тваринницькій галузі. Її особливість ще й у тому, що, крім кредитора і позичальника, суттєві зобов’язання на себе взяла Львівська аграрна дорадча служба. Спільно з кооперативним об’єднанням «Рівноправність» вона реалізує на Львівщині міжнародний канадський проект «Розвиток молочного бізнесу в Україні», який підтримує малі та середні молочні ферми. Зокрема, й господарство Михайла Маціканича. Його ферму щомісяця відвідує консультант служби. Він проводить контрольне доїння, оцінює стан здоров’я корів, раціон їх годівлі, технологічні процеси, робить звіт і надає рекомендації фермеру. До того ж щомісячно від кожної корови відбираються зразки молока для аналізу в лабораторії. Всі сторони договору за «молочною» аграрною розпискою розуміють, що фермерське господарство «Сподівання» нині переживає не найліпші часи. Але сподіваються, що вони впораються. «Кооператив дав кредит під нульову ставку, — розмірковує Михайло Маціканич. — Придушувати мене фінансово він не зацікавлений, навпаки, йому вигідно, щоб у мене, як кажуть, клеїлися справи. Думаю, що разом ми вистоїмо. Всі націлені на спільний розвиток». |