• Дивосвіт навколо нас

Маківка літа

Михайло МОРОЗ.

ЦІЛИЙ день провели минулої неділі у лісі, а зозулиного голосу не почули. А тиждень-два тому не встигали лічити її пророчі «ку-ку». Що ж трапилося? Нічого особливого — липень у дорозі. Заколосилась ярина, і зозулиній пісні кінець. Замовкла вона, задумалася. У народі кажуть, що ячмінний колосок став «поперек горла». Є й інше припущення: побачила зозуля, що в усіх птахів підростають діти, а вона хоч і нанесла яєць, та одинокою залишилася. Одне слово — докукукалася.

Та не тільки зозуля, перестають співати й інші птахи, зокрема, деркачі, зяблики, жайворонки, вівсянки, славки (кропив’янки).

Така вона, перша ознака липня, який не випадково називають «маківкою літа». А взагалі назва його пов’язана з масовим цвітінням лип. До початку ХХ століття сьомий місяць в Україні переважно іменувався як «липень». Відомі також й інші назви, що виникли у зв’язку з різними видами діяльності людей у цю пору. Найвідоміші це — «косень» від «косити», «пасень» — від слова «пасти» і навіть «білень» (пори біління полотна) тощо.

На липень природа покладає великі надії. І недаремно. Бо він не тільки полудень літа, пора його зрілості, а й маківка року, його золота середина. У липні і один день рік годує.

Гляньте на крони дерев — вони як ніколи пишні та густі. Після теплих дощів, що пройшли в окремих областях, помолоділа трава. Квітів хоч не так багато, як у червні, та вони розкішніші, тому й помітніші.

Вчені встановили, що саме у липні «лісова фабрика» поглинає найбільшу кількість «вуглекислого газу» і повертає в атмосферу чистий кисень. Та й від спеки не сховатися. Недарма говорять, що у липні повітря у лісі дзвенить.

Завдає спека клопоту і мешканцям лісів — птахам і звірям. Порятунок від неї вони шукають у гущавинах. Хто сидить з відкритими дзьобами і ротами, хапаючи повітря, а хто, як, наприклад, лосі, олені, дикі свині, все частіше навідується до річок і озер. Для багатьох маленькі струмочки уже є порятунком від спеки. Навідуються вони і до людських осель, забуваючи про небезпеку. Сподіваються на людську доброзичливість.

Щодо цвітіння липи, то вона у різних регіонах зацвітає не в одну і ту ж пору. Але цей жовтогарячий цвіт приваблює не тільки людей, а й бджіл. Після акації липа — друге медоносне дерево. Цвіте вона, як правило, всього 10-12 днів, та бджоли за цей час встигають зібрати з одного дерева стільки нектару, скільки дає його один гектар гречаного поля.

Липнева пора — найблагодатніша для птахів. Уже підросли малята першого виводку. І батьки ще зайняті їх вихованням — треба навчити дітей самостійних польотів, щоб до відльоту у них зміцніли крила. Друге важливе завдання — навчити їх самостійно добувати їжу. Не забувають птахи і про другий виводок. Саме у липні вони вдруге відкладають яйця.

Ті птахи, які цього не роблять, увесь вільний час проводять у «концертних студіях». У червні їх репертуар обмежували сімейні турботи, тепер лісові артисти намагаються надолужити. Тим більше, що для багатьох видів птахів липень — пора підготовки до відльоту у вирій.

Звірі теж не гають марно часу. У них теж виховний період у розпалі. Йдеться до холодів, а отже, треба подумати і про запаси кормів, і про надійне житло. І навчити дітей різних прийомів, щоб уникнути небезпеки.

А для людей липень — пора збору перших урожаїв: у садах, на ягідних плантаціях, на зернових нивах. Тож побажаємо один одному щедрих ужинків.