«Ви пишете музику для всіх людей...» Володимир БУРБАН. Сьогодні відзначає 80-річний ювілей Мирослав Михайлович Скорик — уславлений в Україні і світі композитор, автор музичних шедеврів, що увійшли до мистецької скарбниці людства. «Духовний гімн України» — так називають все-світньо відому композицію Мирослава Скорика «Мелодія» з кінофільму «Високий перевал», ставлячи її урівень зі знаменитим «Щедриком» Миколи Леонтовича. НАЙБІЛЬШИМ достоїнством його музики є те, що вона звернена до всіх сердець. «Ви пишете музику для всіх людей», — так сказала йому розчулена слухачка в антракті прем’єри опери «Мойсей» у Великому театрі Варшави. Музична палітра композитора розмаїта. Старше покоління пам’ятає естрадні пісні, які здобули неймовірну популярність в 70-х роках минулого століття, —«Намалюй мені ніч», «Не топчіть конвалій», «Аеліта», «Принесіть мені маків», «Три трембіти». Йому належить «Фантазія на теми пісень «Бітлз», ряд знакових композицій. До сучасної поп-музики, пересиченої конвульсивними мелодіями, незграбними, примітивними текстами, композитор ставиться досить скептично. «Легка» музика — то не лише данина молодості, а, радше, доказ спроможності успішно працювати в різних жанрах. «Я пишу музику на основі класичних традицій, але ніколи не цурався застосовувати й усі досягнення новітньої техніки», — зізнався Мирослав Михайлович в одному з інтерв’ю. У доробку композитора балети «Каменярі», «Повернення Батерфляй», симфонічні й вокально-симфонічні твори, концерти для різних інструментів, інструментальні п’єси, музика до театральних вистав. За концерт для віолончелі з оркестром удостоєний Шевченківської премії. Музико-знавці називають твір концертом-роздумом, концертом-медитацією, сповненою схвильованості й драматизму. Високий злет композиторського таланту — опера «Мойсей» за поемою Івана Франка. Відважне й відповідальне рішення! Разом з письменником композитор засобами музики й сценічного дійства потужно веде тему про шляхи національного провідництва і націєтворення. І поема, і опера — явлення високого національного інтелекту, віри в народ і його будучину: «Та прийде час, і ти огнистим видом засяєш у народів вольних колі» (І.Франко). Музика для кіно — ще одна грань таланту Мирослава Скорика. Йдеться насамперед про музику до епохальної кінострічки «Тіні забутих предків», в якій органічно поєдналося геніальне мистецтво режисера Сергія Параджанова, оператора Юрія Іллєнка, художника Георгія Якутовича, актора Івана Миколайчука і композитора Мирослава Скорика. Без його музики фільм був би німий... Рідко хто так прислужився пам’яті попередників, як Мирослав Скорик. Він закінчив та оркестрував незавершену оперу М. Леонтовича «На русалчин великдень», зредагував та оркестрував опери «Купало» А. Вахнянина, «Роксоляна» Д. Січинського, «Юнацьку симфонію» М. Лисенка. Серед композиторів нечасто трапляються теоретики музичного мистецтва. На рахунку Мирослава Скорика — фундаментальні наукові дослідження «Ладова система Сергія Прокоф’єва», «Про природу новаторства в сучасній музиці», «Структура і виражальна природа акордики в музиці ХХ століття». Наука, як відомо, добре сусідить з педагогікою. Є таке гарне слово — «подільчивий», тобто той, хто охоче ділиться своїм набутком, талантом. Як педагог, викладач композиції, Мирослав Скорик дав крила для злету відомим композиторам Євгену Станковичу, Івану Карабицю, Олегові Ківі, Ярославу Верещагіну, Ганні Гаврилець та багатьом іншим. Унікальна постать Мирослава Скорика привертає до себе увагу і фахівців, і рядових слухачів. У чому ж полягає загадка його таланту? Певна річ, у природних здібностях, набутих і успадкованих. Щедре гроно композиторського роду славне багатьма іменами митців, науковців, суспільно-культурних діячів. Соломія Крушельницька, приміром, була сестрою бабусі композитора. Славнозвісна співачка помітила непересічні музичні здібності малого Мирося і заохотила до систематичних занять. Але прийшла лиха біда. Родину Скориків було репресовано і заслано в Сибір. Лише після смерті Сталіна сім’ї дозволили повернутися до Львова. Мирославові вдалося вступити до Львівської консерваторії ім. М. В. Лисенка, згодом навчався в аспірантурі при Московській консерваторії ім. П.І.Чайковського. Не встелена трояндами дорога випала на долю композитора. Але він природний оптиміст і життєлюб, здатний до гумору і самоіронії, а це багато значить. У нову добу нашої історії, коли так бракує національної еліти, Мирослав Скорик — не просто композитор, маестро, піаніст і диригент. Він зірка нашої музики, бранець краси, інтелектуал, істинний Герой України. |