Церкви пресвітлі зірки

Антоніна КІЗЛОВА.

Мал. В. Протопоп.

13 липня (30 червня за ст. ст.) православні з IV ст. святкують Собор святих славних і всехвальних 12 апостолів Христових. Так церква підсумовує прославлення кожного з цих учнів Спасителя в окремий день.

Константин Великий (візантійський імператор у 306—337 рр.) 330 року наказав збудувати в Константинополі першу церкву, названу на честь празника. В Україні також є храм із такою посвятою — у м. Балаклаві, часточку мощей св. ап. Матфея вшановують у Києво-Печерській Успенській лаврі.

Ісус почав закликати до Себе учнів за три роки до розп’яття. Він звертався до тих, хто міг не тільки сам осягнути глибину віровчення, а й переконати інших у тому, що воно істинне. Тож недарма їх назвали саме апостолами («апостол» у перекладі з грецької означає «посланець»). Готових залишити звичне життя заради служіння людству Господь у день Зішестя Святого Духа наділив надзвичайними здібностями, котрі мали допомогти на подальшому тернистому шляху (володіти різними мовами, зцілювати іменем Божим, виганяти бісів тощо). Лише один з обраних — Іуда Іскаріот, котрий зрадив Христа, а потім скоїв самогубство, — не сподобився цих дарів.

Навколо Христа перебували дуже численні послідовники. Потреба виокремити саме дванадцятьох виникла тому, що Месія хотів показати: після Його пришестя людство оновиться навіть без возз’єднання старозавітних 12 родів ізраїльських (10 із котрих на час, про який ідеться, вже згасли). Адже багато хто з оточення Ісуса не міг до кінця сприйняти Його вчення саме через віру в чудодійну силу згаданих родів.

Першим із 12 апостолів став простий рибалка Андрій (тому його й називають Первозванним). Останнім — учень св. Симеона Богоприємця Матфій, обраний за жеребом замість Іуди Іскаріота. Петра, Іоанна й Іакова Христос обрав свідками найважливіших подій у Своєму житті: Преображення на горі Фавор, нічної молитви в Гефсиманському саду напередодні взяття під варту та інших. Іоанн, Лука, Марк і Матфей написали Євангелія, осердя Нового Завіту. Лише Іоаннові вдалось уникнути мученицької смерті за віру.

Проповідуючи Слово Боже серед різних народів світу, кожен апостол став, як співається в акафісті на честь празника їх Собору, пресвітлою зіркою Новозавітної церкви.

Українські господарі цього дня прислухалися, чи кує зозуля. Якщо вони її чули, то хороша літня погода обіцяла ще довго не зіпсуватися.