• Про тих, хто поруч

Будівничий

Валерій МАРЦЕНЮК.

Хмельницька область.

СТЕПАН Петровський родом із села Комсомольське Гусятинського району Тернопільщини. Звідти і починається його звивиста життєва стежина. Батьки змалку привчали сина з повагою ставитися до давнього селянського ремесла і людей, котрі створюють сонячне диво — хліб. Степан Володимирович каже, що запам’ятав перші батьківські уроки людяності, добра і любові до ближнього на все життя.

Після закінчення Чернівецького житлово-комунального технікуму він став фахівцем із промислового та цивільного будівництва. Працював майстром, виконробом у ПМК №2 Хмельницького облагробуду. Сповна віддавався улюбленій справі. Сам наполегливо вчився і вчив інших. Завдяки йому в селах Хмельниччини та обласному центрі побудовано багато об’єктів соцкультпобуту. Тут доля звела Степана Володимировича з головним інженером Василем Івановичем Марковим, який і запропонував його кандидатуру на посаду заступника з будівництва Хмельницької райспоживспілки.

Талан і працелюбність принесли йому добру славу. Чого тільки не будував Степан Петровський! Майже півсотні підприємств роздрібної торгівлі, ресторанного господарства. Під його керівництвом реконструювалися овочесховища та хлібозаводи, зводилися об’єкти культурного та побутового значення. За чесну й сумлінну працю наш земляк відзначений багатьма трудовими нагородами.

Розповідь про Степана Володимировича була б неповна, якби не згадати про його вірну супутницю життя Галину Михайлівну, з якою виростив доньку та сина. Сьогодні найбільша втіха для подружжя — онука Єва.

І хоч літа беруть своє і здоров’я вже не таке, як замолоду, все ж Степан Петровський залюбки проводить час із онучкою, а дітям дає мудрі поради та професійні настанови.