• Хліб України

Хто дбає, той і має

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Харківська область.

На Харківщині жнива у розпалі. Але на рекорди, як бувало раніше, ніхто не сподівається. Справді, якщо торік область зібрала 2,222 млн тонн ранніх зернових, то тепер при запланованій середній урожайності 37-40 центнерів із гектара сподіваються бодай на 1,7-1,8 млн. Але, як завжди, якісь господарства мають чим похвалитися, а деякі пасуть задніх.

ПрАТ «Ізюмське», що притулилося на околиці райцентру, належить до перших. Хоча його власник Юрій Михайлов нарікає на гірший порівняно з минулим роком урожай: пшениця тоді вродила по 55 центнерів із гектара, а нині збирають по 35.

Володимир Горбань, який у господарстві стежить за дотриманням технологій, розповідає, що деякі господарства Ізюмського району збирають пшениці по 25 центнерів з гектара, а є й такі, що мають лише 12-16 цент­нерів. Зерно здебільшого продовольче, другого класу, а це означає, що збіжжя буде менше, але коштуватиме зерно дорожче.

Але, каже Володимир, для нинішнього посушливого року їхнє господарство має гарний результат. Секрет — у дотриманні технологій.

— Ми не сіємо соняшник по соняшнику чи по кукурудзі, як дехто в області, а даємо можливість землі відпочити,— роз’яснює аграрій. — Вносимо мінеральні добрива саме так, як вимагають передові технології, а ще дбаємо, що сіяти як попередник.

Наприклад, зазвичай перед пшеницею в «Ізюмському» вирощують льон. Він не виснажує землі, а отже, зернові, посіяні після цієї культури, добре родять. Окрім того, за олійний льон покупці дають добру ціну. Тонна зерна його, вирощеного за органічними технологіями, коштує 800 євро. ПрАТ «Ізюмське» широко впроваджує останні, тобто вирощує сільськогосподарські культури без застосування пестицидів та гербіцидів. У сівозміні господарства — кількадесят гектарів органічних сочевиці і нуту. Ці бобові культури, окрім того що стали популярними серед прихильників здорового харчування в Україні й за кордоном, також є хорошими попередниками для зернових, адже збагачують землю азотом.

Вирощують тут і спельту — дику пшеницю. Навіть цього посушливого літа вона вигналася в людський зріст. Агроном господарства Костянтин Білоруков пояснює, що ця культура посідає важливе місце в органічному виробництві. Посіяна густо, висока спельта пригнічує бур’яни, зокрема й карантинну амброзію. Окрім того, крупи з озимої спельти, як і з ярої полби (вид пшениці), зараз популярні серед прибічників здорового харчування. Одне з переробних підприємств району вже лаштує обладнання, що дасть змогу з цього злаку дерти крупи.

Екологічно чиста солома з полби йде на мульчування органічних плантацій полуниць та ожини, що вирощуються в господарстві. А ще тут плекають яблуні, вишні, малину, аґрус… Усі вони також вирощуються без хімії. За словами Костянтина Білорукова, зі шкідниками у господарстві борються природними методами. Наприклад, біля ягідних кущів висаджують часник. А кропива, що росте навколо полуниці, не лише відлякує шкідників, а й покращує смак ягід.

Словом, в «Ізюмському», про відпочинок і не думають: вибрали полуниці, вишні, аґрус, молотять зернові, потім надійде черга ожини, яблук… А восени знову засіватимуть поля озимими.

На фото автора: на полі комбайнер Євген Колінько, голова Ізюмської РДА Любов Шамрай, агроном господарства Костянтин Білоруков.