• Економіка

Кредитна диктатура

Олена КОЩЕНКО.

Оголошення фінустанов із запрошенням узяти кредит рясніють скрізь. Заманюють «особливими умовами», «нульовими відсотками», гривневими бонусами тощо. Проте навіть «найвигідніша» обіцяна пропозиція зрештою найчастіше обходиться втридорога. За кожну позичену гривню у кращому разі доведеться віддати три, чотири… Саме через це останніми роками вітчизняне кредитування перебуває у глибокій кризі. Пожвавити його покликаний ухвалений Верховною Радою закон про нові правила кредитування. Що конкретно він змінить для рядових громадян країни — потенційних позичальників банків та кредитних спілок? Якщо, звичайно, його підпише Президент.

ЯК ЗАЗНАЧАЮТЬ експерти у фінансовій сфері, у разі набуття чинності закону «Про відновлення кредитування» українців очікують набагато жорсткіші для них умови позичання грошей і стягнення банківських кредитів.

Наприклад, договір із банком про кредит не гарантуватиме, що відсоткова ставка такою залишиться й надалі. Банкам дозволять підвищувати її. Після чого відводиться 30 днів на ухвалення рішення: або позичальник погоджується на новий відсоток і починає більше платити, або ж упродовж наступних 30 діб розриває кредитний договір, — одним махом повертає всю суму позики. Зрозуміло, що зробити останнє багатьом буде не під силу, тож вони «добровільно» муситимуть погодитись на вищий відсоток.

Не менш неприємні зміни очікуються й у кредитуванні на придбання житла. В угоді про нього розширюється дія так званої «іпотечної обмовки», яка засвідчує: людина, яка підписала угоду, добровільно дає згоду на реалізацію свого майна від імені банку. Інакше кажучи, якщо клієнт невчасно сплачуватиме борг, то на підставі іпотечної обмовки кредитор може, оминаючи суди і основний закон — Конституцію, що гарантує недоторканність житла, звернутися до нотаріуса і переоформити нерухомість на себе.

Також банк зможе уже цілком законно відібрати у позичальника-боржника не лише право власності на «об’єкт кредитування», а й зобов’язати сплатити недоплачену решту за відсотковими ставками. Хоча раніше відібрана квартира служила погашенням і тіла кредиту, і відсотків за ним.

Водночас у прикінцевих положеннях закону написано, що він «зворотної дії». Тобто поширюється на кредити, взяті раніше 2018 року…

Хай там як жорстко не велося щодо умов позичання, багатьох українців, котрі мріють про придбання квартири, побудову власного будинку або оплату навчання дитини в омріяному університеті і наважилися на кредит, передовсім цікавить його реальна вартість: скільки насправді доведеться переплачувати, в яку суму в підсумку виллється покупка. Бо позичити гроші у фін­установи, звичайно, можна. А от чим потім віддавати?

Правознавці та експерти фінансової царини піддають сумніву появу дешевих кредитів. І одна з головних причин цього — інфляція, яка знецінюватиме гривню, відтак прогнозовано автоматично закладатиметься у відсоток позики. За найоптимістичнішим варіантом, він може знизитись хіба що на 2-3%. Тож якщо взяти кредит на придбання квартири під 20% річних із виплатою впродовж десяти років, все одно доведеться переплатити щонайменше вдвічі. До того ж у новому законі відсутня заборона для комерційних банків застосовувати одноразові та приховані комісії, що відповідно могло би підвищити довіру з боку позичальників.

Щоб позички не були непідйомним тягарем, відсотки мають упасти до 6-10. Проте годі сподіватись на це у країні, де інфляція становить щонайменше 12% на рік, ще й має тенденцію до зростання. Зрозуміло, що банк, який надасть гривневий кредит під 10%, залишиться зі збитком. Так що зниження відсоткових ставок бодай до середніх у Європі годі чекати. Вочевидь, «відродити кредитування», яке в усьому світі є добрим фінансовим стимулятором для розвитку економіки, самою лише ухвалою однойменного закону не вийде.

Більшість прописаних в ухваленому законі нововведень насамперед вигідні фінустановам. Рядовим же позичальникам він, навпаки, додав ризиків. Недарма документ уже назвали «законом про кредитну диктатуру фінустанов». Тож якщо Президент підпише новий закон і він не буде оскаржений у Конституційному суді як такий, що порушує Основний Закон, для українців, які мають на руках непогашені кредити, почнеться нелегке життя.

Тим же, хто запланував узяти кредит, варто ще раз добре подумати і порахувати. Щоб бути певним, що погашення боргу не перетвориться на трагедію. На жаль, сьогодні, за інформацією НБУ, більшість українців не можуть реально оцінити, у скільки насправді їм обійдеться кредит. Ясна річ, банкіри щодо цього геть не «говіркі»… А те, що родина може опинитися на вулиці, їх не хвилює, бо, мовляв, бізнес є бізнес...