• З приводу

Закономірний «ужинок»

Лариса Пилипенко.

Минулими вихідними у Житомирській та Рівненській областях були приспущені державні прапори на знак скорботи: унаслідок смертельного ДТП на трасі Київ — Чоп, що сталася 20 липня, загинуло 10 осіб, серед яких двоє дітей. Більшість із них були мешканцями цих регіонів.

МАРШРУТНИЙ мікроавтобус із 20 пасажирами поблизу села Глибочиця Житомирського району на повній швидкості врізавсь у вантажівку. На сьогодні поліція має докази, що транспортний засіб був в аварійному стані. Водій, який також загинув, судячи з відсутності гальмівного шляху, заснув за кермом. До того, за свідченнями пасажирів, їхав із значно перевищеною швидкістю.

За кілька годин до цього ще одне маршрутне таксі стало учасником жахливого ДТП. Мікроавтобус, що віз відпочивальників із Одеси до білоруського Гомеля, неподалік Кривого Озера на Миколаївщині також врізавсь у вантажівку. Загинуло п’ятеро пасажирів та водій автобуса, який, за попередніми даними, не впоравсь із керуванням.

На жаль, ці аварії ніяк не можна назвати трагічними випадковостями. Вони закономірний ужинок того безладу, корупції, безкарності, цинічної гонитви за наживою, які панують у сфері пасажирських перевезень. І, як ведеться у нашій країні, після трагедій, що в один день забрали життя п’ятнадцяти українців, наші високопосадовці прозріли. І розродилися гучними заявами. Керівництво МВС зібрало термінову нараду, на якій перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий поставив вимогу перед керівництвом патрульної поліції: вжити термінових, дієвих та ефективних заходів для підвищення безпеки на автошляхах. Того ж дня міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив, що «вже на наступне засідання Кабінету міністрів буде внесений на затвердження проект постанови про запровадження контролю швидкості на українських автошляхах». Також, за його словами, на транспорті проведуть «жорсткі перевірки автоперевізників по всіх автостанціях та місцях висадки/посадки пасажирів на наявність ліцензій і технічної справності автомобілів».

Сподіваємось, що чорний день 20 липня спонукає до наведення хоч якогось ладу на наших смертельно небезпечних дорогах. Але хочеться сказати й про таке. Чи не кожному з нас доводилось їхати у переповненій маршрутці, яка брязкотить так, що здається, ось-ось розвалиться, але обганяє попутні автомобілі, наче бере участь у змаганнях Формули-1. А водій при цьому встигає слухати на повну гучність «шансон», говорити по мобільному і дивитись обіч дороги, аби підібрати нових пасажирів. Час од часу знаходяться сміливці, які роблять йому зауваження. І що? У кращому разі чують відповідь на кшталт «не подобається — виходь». А траплялося, що водій виштовхував «розумника» із мікроавтобуса посеред дороги. І при цьому інші пасажири були безмовними свідками, а дехто ще й ставав на бік водія. Мовляв, не дратуйте його, бо взагалі везти відмовиться...

Неможливо проконтролювати кожну маршрутку або автобус. Поки пасажири самі не почнуть вимагати від перевізників надання безпечних послуг на належному рівні, жодна перевірка ситуації не змінить.