Наша пошта

• Наболіле

Ми варті найкращого

Ніна ХОЦЬКА.

Олександрійський район

Кіровоградської області.

ХОЧУ запитати наших можновладців, які стверджують, що немає дітей війни. А хто ж, як не ми, разом із вдовами, каліками, які повернулись із фронту, відбудовували фабрики, заводи, колгоспи, які ви згодом розграбували і зруйнували? Ми вас обрали, а ви нас обікрали. Людям, які свого часу так тяжко працювали, нарахували копійки до пенсії. Зате собі створюєте блага. Втім, якби не праця шахтаря, ливарника, робітника, колгоспника, то звідкіля б набралося все те, на чому ви нажилися? Невже ваше щастя вимірюється тільки мільярдними статками?

Кажете, що ми прямуємо в Європу, до цивілізації. Ми підтримуємо шлях, який веде до економічного розквіту країни. Проте ваші реформи — це не покращання. Розумію, що ваші статки множаться і ви не відчуваєте кризи, та запитайте не в свого сусіда, кума чи брата, а в робітника, селянина, вчителя, пенсіонера, дрібного підприємця, як їм живеться за таких змін.

Я щодня прошу в Бога, щоб він послав благодать і мир на нашу землю. А ще хочу, щоб наші правителі створювали реформи, які допомагали б нам усім заможно і щасливо жити, бо наш український народ того вартий.