Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.

• Бувальщин разок

Доброго дня

Микола КАЩУК.

м. Рівне.

Коли на Рівненщині працював іще Шпанівський цукровий завод, новопризначеного директора викликали до Львівського цукротресту. Прибулий, зайшовши до приймальні, представився:

— Дзіньдобрий.

На що молода секретарка відповіла:

— Доброго дня, — і продовжила друкування матеріалу. Через деякий час прибулий директор підтвердив свою присутність, повторивши:

— Дзіньдобрий.

Секретар іще раз відповіла: «Доброго дня». У цей час вийшов із кабінету директор цукротресту, побачивши молодого директора, представив секретарю:

— Андрій Петрович Дзіньдобрий — директор Шпанівського цукрового заводу.

Сауна

Комісія з соціальних питань Рівненського обкому профспілки працівників сільського господарства працювала в далекому районі Полісся. В одному з колгоспів голова комісії запитав керівника господарства: «А сауна у вас є?».

Господар, обвівши поглядом тракторну бригаду, гнівно скривившись, промовив: «Учора ще лежали під сіткою, та якась худобина вже вкрала».

Рано

Один голова колгоспу полюбляв затримуватися в чужих молодиць. Дружина завжди дорікала, що той пізно приходить додому.

Одного разу він повернувся, коли починало світати. Обпершись на копицю сіна плечима, розмірковував, заходити до хати чи, може, вже йти в контору колгоспу.

Раптом двері рипнули, і на порозі з’явилась дружина. Побачивши свого гульвісу, гірко заплакала. Чоловік же лукаво звернувся до неї: «Чого ж ти плачеш? Завжди докоряла, що я приходжу пізно, сьогодні, як бачиш, прийшов рано... А ти все одно у сльози. Не розбереш вас, жінок...»

Уже цілуюся

У поліському селі старші дівчата сіли у вантажівку для поїздки на проривання цукрових буряків.

Коли автомашина зрушила з місця, шофер побачив, що назустріч із сапою біжить дівчинка років 13. Зупинивши автомобіль, крізь прочинене вікно запитав: «Ти куди біжиш?». Дівчинка почала просити: «Візьміть, дядьку, і мене на буряки, я лише зростом мала, а так із хлопцями вже цілуюся!».