• Адреси досвіду

По труду і шана

Ганна КЛІКОВКА.

Запорізька область.

У КОЛЕКТИВІ третьої молочної ферми ТОВ «40 років—Агро» Більмацького району панував піднесений настрій. Багато гостей із району й області з’їхалося сюди, щоб привітати тваринників зі знаковою подією. Молочарі села Вершина Друга вибороли першість в обласному змаганні колективів молочних ферм, обслуговуючих сільськогосподарських молочних кооперативів, доярок за збільшення виробництва молока на приз імені Марії Сардак. Торік від кожної фуражної корови тут надоїли 7506 кілограмів молока. Це вагомий результат!

Змагання таке триває вже півстоліття. І воно аж ніяк не формальне. Жителі регіону пишаються своєю славною землячкою — Героєм Соцпраці дояркою Марією Сардак. Приз її імені — жадана нагорода для кожного колективу молочарів.

Цього разу вона дісталась завідувачці ферми Олені Курусь. Їй, а також операторам машинного доїння Тетяні Нікель, Марині Пазяк, Любові Сівер, твариннику Миколі Шашку вручили почесні грамоти від обласної влади, профспілок. Керівництво підприємства розщедрилося на грошові премії переможцям.

Почесний перехідний приз колектив ферми виборює не вперше. І це не дивно, адже тут запроваджують сучасні стандарти виробництва. Особливо підвищилася продуктивність тварин і якість молока, відколи на фермі п’ять років тому встановили молокопровід. Та головним, безперечно, є людський фактор.

— Не можна відокремлювати тваринницьку галузь від усього комплексу сільськогосподарського виробництва, — переконаний директор ТОВ «40 років—Агро» Анатолій Васильович Стецюн. — У нашому господарстві традиційно розвивається високоінтенсивне рослинництво, то як же існувати на селі без виробництва м’яса, молока? Роботами на всіх ділянках забезпечені 327 працівників, 93 із них — молодь до 35 років. Увесь колектив працює на загальний результат. Так, торік урожайність зернових становила 35,6 центнера з гектара, соняшнику — 19,7. Завдяки потужній кормовій базі тваринники надоїли 4 338 тонн молока, середньодобовий приріст ВРХ становив 682 грами, свиней — 397 грамів. Ми прагнемо утримати позиції у тваринництві, забезпечити роботою всіх, хто працює у цій галузі, а це понад 200 чоловік.

Люди мають мотивацію гарно працювати, дорожать робочим місцем, адже отримують гідну зарплату. Останніми роками рівень життя тутешніх сільських родин зріс, розвивається соціальна сфера території, на якій вони мешкають.

Водночас мимоволі з гіркотою думається — чому така картина не є типовою для сучасного українського села, радше позитивним винятком на тлі руйнації ферм, загального занепаду тваринництва. І коли ж воно настане — усвідомлення самодостатності села з родючими полями і неодмінно з фермами?