• Агроперспектива

Справа за доїльними пунктами

Ростислав ТРОЯН.

Хмельницька область.

У СЕЛІ В’язовець, що в Білогірському районі, не дають згинути коровам-годувальницям. Тут їх випасається понад три сотні, а у сусідньому Ставку — ще 50. Торік власник трьох корів Олексій Бець з допомогою обласного бюджету придбав міні-доїлку, і дружина Людмила не натішиться такій підмозі. Загалом нині на території сільради таких апаратів налічується вже понад три десятки. Олексій Миколайович як розсудливий і працьовитий хазяїн пропонує, щоб молоко, одержане технічним способом, не знеособлювати, збираючи підводою, а звозити за графіком автомобілем із охолоджувачем. Тоді за час «бактерицидної фази», яка діє дві години після доїння, не розвиватимуться бактерії і таке молоко гарантовано можна буде віднести до вищого або першого ґатунку.

Звичайно, цього можна досягти, тільки об’єднавшись у кооператив. Та й пункт надалі варто розмістити відповідно до сформованої череди, щоб діяв не сезонно, а впродовж року.

Нині в сільському секторі району налічується понад шість тисяч корів, а виробництво молока становить майже 60 відсотків усього обсягу. Плідно працює молочний кооператив «Перспектива плюс» села Сивки, очолюваний Анатолієм Лободою. Щоденно тут заготовляють у п’яти селах по дві тонни доброякісного молока.

Понад 60 особистих сільських господарств у районі утримують п’ять і більше корів. Активно створюються сімейні ферми. Дієву допомогу в цьому надають фахівці з сусідньої Рівненщини. Тож із таким підходом матимемо і користь, і зиск.