• Актуально

Український правопис по-новому

Олена КОЩЕНКО.

Міністерство освіти винесло на громадське обговорення проект можливих змін до Українського правопису, який востаннє офіційно зазнавав коригувань 2012 року.

ПРОЕКТ документа розроблений Українською національною комісією з питань правопису у складі 25 науковців. Свою роботу вони почали ще у червні 2015-го. Автори проекту стверджують, що новий правопис врятує мову від русифікації, осучаснить її, унормує спірні орфографічні положення та новітні мовні явища.

Документ уже опублікований на сайтах МОН та Національної академії наук. Пропонуємо ознайомитися з деякими його положеннями.

Передовсім повідомляється, що про жодну «мовну революцію» не йдеться. Зокрема, про запровадження в Україні латиниці поряд із кириличною абеткою. І близько такого немає в проекті.

Радикальною зміною видається хіба що реабілітація «и» як прописної літери. Проект правопису допускає її вживання на початку слова перед приголосними «н» та «р». Тому правильно буде писати не лише «індик», а й «индик», не лише «ірод», а й «ирод».

Хочуть поновити в правах і закінчення «и» родового відмінка іменників третьої відміни жіночого роду. Наприклад, до 1933-го вимовляли «гордости», «радости», «Білоруси», але потім це було уніфіковано. А втім, у регіонах така вимова збереглася.

Також новий правопис пропонує внормувати написання релігійних понять. Наприклад, в усталених словосполученнях, що використовуються в розмовній мові, де слова Бог, Господь не вживаються як їх найменування, вони пишуться з малої букви: «бог зна що», «бог зна коли», «господь з вами». Так само з маленької літери писатимуться вигуки: «боже», «господи», «їй-богу», «господи боже мій», «боже збав». Проте крім випадків, коли ці слова є прямим звертанням до Бога.

Для літери «ф» у словах грецького походження пропонується компроміс. Можна буде писати як «кафедра», так і «катедра», як «міфологія», так і «мітологія».

Часом люди вагаються, як правильно написати: «йє», «йя» чи «є», «я»? За пропонованим Українським правописом звук [j] у звукосполученнях завжди передаватиметься літерами «є», «ї», «ю», «я». Наприклад, писатимемо «Хаям» замість «Хайям», «Савоя» замість «Савойя», «фоє» замість «фойє».

Так само дітям інколи важко визначитися: писати разом чи через дефіс слова з першими іноземними частками (зараз частина з них пишеться разом, а частина — через дефіс). Згідно з пропозицією авторів, доведеться звикнути до того, що слова «експрезидент», «пресконференція», «мініспідниця» «вебсторінка» та «попмузика» пишуться вже без дефісу. Бо новий правопис пропонує слова з першими іноземними частками писати разом. Натомість слово «Святвечір», яке в чинному правописі чомусь пишеться через дефіс (Свят-вечір) пропонують писати разом за правилом складноскорочених слів (так само, як «Міносвіти» та «мультфільм»).

Окрім того, у документі пропонують закріпити положення, що перед абревіатурою, перша літера якої хоч і є приголосною, але при вимові починає вимовлятися з голосної, належить писати прийменник «в»: «в МВФ» (в ем ве еф), «в НБУ» (в ен бе у), а не «у НБУ». Раніше ця норма також була відсутня для абревіатур.

У новій редакції уніфіковано правила написання через дефіс східних (арабських, тюркських тощо) імен і прізвищ при транслітерації, якщо вони вказують на соціальний стан, родинні стосунки тощо, а також зі службовими словами. Наприклад, пропонується писати тільки так: Ізмаїл-бей, Керім-ага, Турсун-заде, Осман-паша, Мірза-хан… Проте залишиться незмінним монгольський Чингісхан. Тоді як нині така норма поширюється тільки на тюркські імена із компонентами «паша», як-от: Гедіке-паша.

Як відомо, торгові назви продуктових, тютюнових виробів, вин, мінеральних вод та інших напоїв мають братися в лапки і писатися з великої літери: торт «Славутич», сир «Голландський». Автори нового правопису пропонують деякі назви продуктових товарів писати без лапок і з маленької літери: кока-кола, любительська ковбаса. Така норма пояснюється тим, що ці слова стали нібито загальними, однак як саме визначатиметься ця «загальність» — не зрозуміло.

…Як бачимо, пропонована версія містить правила, адаптовані до новітніх мовних тенденцій. Зрештою, це може полегшити життя учням у написанні спірних орфографічних положень. Тим часом виставлений на громадське обговорення документ зустріли неоднозначно, чимало філологів уже почали критикувати. Так що дискусія почалася. Після чого його буде представлено в Академії наук України, яка й має підготувати подання на затвердження в Кабінет міністрів.