• Геополітика

Торговельні війни — гра з вогнем,

_{або Закон джунглів від Трампа}

Михайло ГУБАШ.

Виконуючи свої обіцянки перед виборцями зробити країну «першою», президент США Дональд Трамп розв’язав торговельну війну відразу на трьох «фронтах» — китайському, європейському і американському. Головною зброєю при цьому обрав підвищення мита на різні групи товарів, що ввозяться з-за кордону. Мабуть, вірячи у свій неабиякий талант бізнесмена, він заявив, що «торговельні війни — це добре, і у них легко отримати перемогу». Та чи зможуть Сполучені Штати виграти цю війну?

МИНУЛОГО тижня відбулась ескалація на американсько-китайському напрямку. У відповідь на встановлення раніше мита щодо китайської продукції на 50 млрд доларів Піднебесна 18 вересня оголосила про підвищення митних тарифів на товари зі США на 60 млрд доларів. Таку реакцію Китайської Народної Республіки спровокувала зроблена напередодні Д. Трампом заява про накладення Вашингтоном 10-відсоткових тарифів на ще один блок китайського імпорту на суму 200 млрд доларів, а також погроза розпочати третій етап підвищення мита ще на 267 млрд доларів, якщо Китай завдасть удар у відповідь. Той не злякавсь і завдав, відмовившись імпортувати американську аграрну продукцію.

Внаслідок такої контратаки під загрозою опинилися інтереси багатьох фермерів. Як зазначає The Independent, Пекін раніше підвищив мита на сільськогосподарські товари, які виробляються здебільшого в тих американських штатах, де Трампа підтримує велика кількість людей. Якщо ці виборці стануть більш невдоволеними, це може призвести до втрати голосів партією американського президента на проміжних виборах до Конгресу США, які відбудуться 6 листопада. Тож в адміністрації президента не знайшли нічого кращого, ніж звинуватити уряд Китаю у втручанні у внутрішню політику США. А сам Трамп не без пафосу проголосив: «Китай відкрито заявляє, що намагається активно вплинути на наші вибори та змінити їх результати, атакуючи наших фермерів, скотарів та промисловців через те, що вони віддані мені».

На що у МЗС КНР негайно відреагували: «Всі, хто має певні знання щодо дипломатії Китаю, знають, що ми не втручаємось у внутрішні справи інших країн». Мовляв, можливо, ти дещо тямиш у бізнесових справах, а от щодо зовнішньої політики і дипломатії, то знань тобі таки бракує...

Делікатніше, але не менш твердо висловився віце-президент фінансового регулятора КНР Фанг Хінгхай: «Президент Трамп — це безкомпромісний бізнесмен, що намагається добитись максимального результату. Тож він пробує тиснути на КНР, щоб домогтись поступок від наших перемовників. На мою думку, така тактика проти Китаю не спрацює».

На підтримку свого уряду виступив і китайський мільярдер засновник гіганта онлайн-рітейлу Alibaba (інтернет-торгівля) Джек Ма. Ще на початку 2017 року він (у руслі передвиборних обіцянок Трампа) заявив про намір створити у США мільйон робочих місць. Тепер же, з огляду на торговельну суперечку між Пекіном та Вашингтоном, від цієї обіцянки відмовився.

Ще влітку, коли американські фермери, розуміючи, якими збитками загрожує їм торговельна війна з Китаєм, доволі активно виступали проти неї, адміністрації президента довелося на їхній порятунок виділити безпрецедентну суму 12 млрд доларів. А після вересневого контрнаступу китайців, можливо, доведеться розкошелитися ще більше. Тож поки що не так сталося, як гадалося.

Невтішними є новини і з «американського фронту». Нагадаємо: на початку літа США, посилаючись на невідому «загрозу національній безпеці», неочікувано запровадили додаткові мита на імпорт металу й алюмінію з Канади, Мексики та Євросоюзу. У відповідь Оттава, Мехіко і Брюссель запровадили власні обмеження на товари зі США.

В результаті вже у середині вересня в канадській агенції «CBC News» з’явилося таке повідомлення: «Надані підрахунки Прикордонної служби показують, що у липні та серпні 2018-го понад $275,5 млн були зібрані у додаткових митах на імпорт американської сталі, алюмінію та інших товарів, у тому числі носовичків, кави, цукрової пудри, підсолоджувачів та газованих напоїв». Як бачимо, з почуттям гумору все гаразд не тільки у китайського МЗС. У міністерстві фінансів Канади наголосили, що спрямують виручені кошти на підтримку тих галузей промисловості, які постраждали від недружніх дій чинної адміністрації США.

Що ж до «західного фронту» (Європейський Союз), то тут поки що без змін, тобто від активних бойових дій обидві воюючі сторони намагаються утримуватися. Та чи надовго стачить терпіння? І розуму, до речі.

Коментуючи розв’язані адміністрацією Трампа торговельні війни, міністр фінансів Франції Брюно Ле Мер висловився доволі різко: «Право сильного не повинно стати майбутнім світової торгівлі. Закон джунглів породить тільки тих, хто програє, підірве економічне зростання, нашкодить слабким країнам і матиме катастрофічні політичні наслідки».

Навіть не хочеться наводити історичні паралелі, але, мабуть, потрібно. У 1930 році у США був прийнятий закон Смута — Хоулі, згідно з яким різко підвищилися митні тарифи на імпортовані товари. Багато країн відповіли запровадженням мита на американські товари, що призвело до двократного падіння обсягів експорту та імпорту в Сполучених Штатах. На думку багатьох економістів, закон Смута — Хоулі став каталізатором згортання торгівлі між США та Європою з високого рівня 1929-го до депресивного в 1932-му, що зумовило розвиток «Великої депресії». У 1933-му до влади у Німеччині прийшов Адольф Гітлер...