• На прийомі у спеціаліста

Прислухаймося до свого серця

Розмову вів
Микола ЮРЧИШИН.

Фото автора.

Трапляється, людина йде у своїх справах, і раптом їй стає зле, вона непритомніє, а за мить уже не дихає... Лікарі «швидкої», якщо навіть і прибудуть за кілька хвилин, лише констатують смерть. Що ж могло статися? Про це розмова з керівником відділу аритмій серця Національного наукового центру «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска НАМНУ», президентом асоціації аритмологів України професором О. С. СИЧОВИМ.

— Олеже Сергійовичу, в чому полягає причина такої трагедії?

— Здебільшого це захворювання серця, які призводять до розвитку фатальних життєнебезпечних порушень ритму в цьому органі. Є люди, які потребують дуже пильної уваги і повинні в обов’язковому порядку обстежуватись. Лікувати таких пацієнтів слід за певним алгоритмом, зокрема із застосуванням найновіших технологій.

— Які саме хворі мають високий показник раптової серцевої смерті?

— Це більшість тих, що перенесли інфаркт міокарда чи мають серцеву недостатність, кардіопатію, гострий міокардит. Але трапляються, хоч і рідко, спадкові порушення ритму серця. Тому якщо в людини були якісь захворювання і на їх тлі з’являються порушення ритму серця, особливо тахікардія (надто частий пульс), чи була немотивована непритомність, то така людина має обов’язково звернутися до лікарів. Вони проведуть обстеження, яке включатиме і ехокардіографію, з допомогою якої можна побачити структуру серця. У деяких випадках робиться і МРТ. Там чіткіше видно склад тканин серця. Коли йде запис кардіограми, виконується холтерівське моніторування. Зараз є такі пристрої, як довготривалі рекордери. Це така невеличка коробочка, до якої приєднані датчики, що записують роботу серця. Хворий ходить із холтером від однієї до трьох діб. Протягом цього часу пристрій запише все, що треба знати лікареві. Якщо ж симптоми у пацієнта з’являються не дуже часто, не кожного дня, то існують довготриваліші засоби. Вони мають вигляд годинників, і їх хворий може носити впродовж місяця.

Використовують й імплантовані рекордери для довготривалих записів, котрі можуть носитися протягом року. Їх застосовують у тому разі, коли серцеві проблеми виникають не дуже часто, але є небезпечними для життя.

Все, що я перерахував, робиться у спеціалізованих відділеннях обласних лікарень, а також у відділі аритмій серця та ультрафізіологічній лабораторії нашого центру.

— А як бути тим, у кого виявлено високий ризик порушень ритму серця?

— Є кілька методів лікування. Наприклад, радіочастотна абляція. Це коли через електроди подається струм високої частоти до тих ділянок, які відповідають за порушення ритму серця. Цю аритмію ми усуваємо.

Коли ж це з деяких причин неможливо зробити, чи аритмія провокується багатьма ділянками серця, тоді ставиться кардіовертер-дефібрилятор. Це такий пристрій, котрий аналізує, яке порушення ритму з’явилось і починає нормалізувати ритм, тобто працює як кардіостимулятор. Щоправда, коштує він дорого. Тут необхідна підтримка і уряду, і регіонів, які мають фінансувати ці проекти, тому що переважна більшість людей, на жаль, самотужки придбати цей пристрій не може.

— Всі ці методи потребують, мабуть, і медикаментозної підтримки.

— Безперечно. Завдання цього кардіовертера-дефібрилятора — працювати як можна рідше. Він як запасний парашут — має відкритись тоді, коли не відкрився основний. Основний парашут у таких пацієнтів — це медикаментозна терапія, яка призначається хворим. Є певні покази, лікарі про них знають. Хворі повинні приймати відповідні медикаменти, для того щоб порушення ритму, які можуть призвести до раптової смерті, траплялись якомога рідше.

— Як часто фіксується раптова серцева смерть?

— Візьмемо досвід таких країн, як США. Там дуже хороша служба 911. Вона протягом року констатує близько 400-450 випадків раптової смерті. Це великі цифри. Не менші вони й в Україні. На жаль, це не фіксується так, як було б слід. Тому ми не можемо казати про остаточну офіційну статистику. Ми можемо говорити просто про смертність від серцево-судинних захворювань. В Україні, на жаль, вона чи не найвища в Європі і становить близько двох третин смертей, які трапляються. І ми знаємо, що в багатьох випадках — це раптова смерть.

Тому раджу — вчасно обстежуйтеся. Убезпечити себе від раптової смерті можна. Треба звертати увагу на своє серце, прислухатися до нього, має бути виконана правильна діагностика, відтак необхідно дотримуватися рекомендацій лікаря.

— У людини рідкісне порушення ритму серця. Куди їй звертатися?

— Хочу сказати, що в нашому науковому національному центрі «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска» створений експертний центр із вивчення загрозливих та рідкісних порушень ритму серця. Наші фахівці в поліклініці приймають таких пацієнтів. Їх оглянуть, призначать певні обстеження. І якщо треба, буде проведено лікування. Все, що я перерахував: і радіочастотна абляція, і імплантація приладів для довго­тривалого спостереження, і імплантація кардіовертерів-дефібриляторів, — у нас робиться. До речі, наш центр уже протягом дев’яти років виконує інвазивні методи діагностики та лікування аритмій серця. Наші фахівці підберуть і медикаментозну терапію. Тож із аритмією можна прожити довго. Треба лише піклуватися про свій «мотор».