Архів
Вівторок,
2 жовтня 2018 року

№ 76 (19623)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Жовтень
  • За рубежем
Проблемне сусідство

СЕРБІЯ привела армію у бойову готовність через події у Косові.

Докладніше...
Трамп-миротворець

США. Президент Дональд Трамп увійшов до переліку ймовірних претендентів на Нобелівську премію миру.

Докладніше...
Важливий гравець нафтового ринку

САУДІВСЬКА АРАВІЯ продовжить нарощувати видобуток нафти попри заклики лідерів ОПЕК.

Докладніше...
Угода відкрила шлях до ЄС

У МАКЕДОНІЇ завершився референдум щодо перейменування країни.

Докладніше...
Гуманітарна міграційна прірва

Із ТУРЕЧЧИНИ до Європи прибуває все більше мігрантів.

Докладніше...
Землетруси, ще й цунамі

ІНДОНЕЗІЯ. Після ряду потужних землетрусів острівну країну накрило цунамі.

Докладніше...
Фанати вже на чатах

ШВЕЙЦАРІЯ. У місті Ньйон відбулось голосування виконкому УЄФА щодо господаря Євро-2024.

Докладніше...
Версія для друку          На головну

Коли амбіції на шкоду державним інтересам

Михайло ГУБАШ.

— Керівництво нашої структури застерігає керівництво вашої від непродуманості дій і сподівається на їхній перегляд з метою уникнення застосування наших дій і неможливістю їхнього перегляду. Усе зрозуміло?

Мал. А. Василенка.

Минулого тижня спалахнула чергова бійка між двома антикорупційними органами — НАБУ і САП. І якщо керівники Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Артем Ситник та Назар Холодницький обмежилися словесними баталіями, то їхні підлеглі вдалися до застосування грубої фізичної сили, внаслідок чого «напрацювали» аж на чотири кримінальних провадження — прослуховування, викрадення авто, ДТП і заподіяння тілесного ушкодження середньої тяжкості.

БОРОТЬБА чи, найімовірніше, суперництво між різними правоохоронними структурами є доволі типовим явищем, зокрема й у країнах із розвиненою демократією. Але щоб доходило до такого... Втім, згадаймо хоча б перестрілку у Княжичах на Київщині між поліцейськими та службою охорони, внаслідок якої загинули п’ятеро правоохоронців.

Однак тоді, у грудні 2016-го, у герці зійшлися «люди з рушницями». Цього ж разу зчепилися, здавалось би, «білі комірці», завданням яких є не боротьба з озброєним криміналітетом, а виявлення і документування протиправних корупційних дій високопосадовців. Чому ж з’ясування стосунків між двома тісно пов’язаними одне з одним відомствами опустилося до такого «плінтусного» рівня?

Однозначну відповідь на це запитання дати важко. Слухаєш пояснення А. Ситника — віриш. Чуєш контраргументи Н. Холодницького — так само віриш. Тож недарма дехто доходить висновку, що «обоє рябоє». Ну а як інакше, коли обидві сторони конфлікту висувають одна проти одної однакові звинувачення, зокрема хто, коли і кому «злив» службову інформацію, яка без дозволу слідчого не може бути розголошеною, і т. д., і т. п.

Нагадаємо: криза у відносинах між Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Національним антикорупційним бюро загострилася в березні. Тоді Холодницький виявив у своєму кабінеті прослуховуючу апаратуру, яка виявилась «жучками» НАБУ. На основі зроблених аудіозаписів Бюро разом із Генпрокуратурою звинуватило чільника САП у дисциплінарних правопорушеннях і вимагало його звільнення. Проте Дисциплінарна комісія прокурорів своїм рішенням від 26 липня обмежилася лише доганою Назару Холодницькому — не звільнила його з посади. Після тих подій тісна співпраця двох антикорупційних органів призупинилась, загрузнувши у взаємних підозрах та звинуваченнях.

Про ту ситуацію «Сільські вісті» написали у номері від 31 липня: «Стало зрозуміло, що незалежна діяльність НАБУ і САП, навіть незважаючи на їхню не вельми високу ефективність, стала загрожувати існуючій Системі, вибудованій партійно-номенклатурною елітою у супрязі із криміналітетом іще на початку незалежності України на корупційних засадах. Тож чинна влада, відчувши цю загрозу, почала діяти за старим, як світ, принципом — розділяй і володарюй».

Утім, ще залишалася надія, що молоді й амбітні керівники антикорупційних структур, розуміючи значимість і масштабність довіреної їм справи, зможуть відкинути все особисте і, переборовши власні амбіції, знайти в собі сили і волю разом подолати спротив Системи. Та, як бачимо, не сталося.

Останній конфлікт (19 вересня) виник, за словами Холодницького, тому що НАБУ знову намагалося встановити підслуховуючу апаратуру в його відомстві. В Бюро це заперечили, мовляв, не було такого, фантазує керівник САП. При цьому сам Ситник додав: «Те, що Назар Іванович переживає, що його всі слухають, — це добре. Переживання щодо контролю завжди добре».

Ось як прокоментувала ситуацію «Сільським вістям» колишній старший слідчий з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України Галина Климович: «Особисто я бачу в цьому конфлікті психологічну незрілість двох молодих керівників, які потрапили на посади несподівано для себе. Вони не пройшли важкого і довгого професійного шляху, не здобули достатнього життєвого досвіду, тому ще не здатні адекватно оцінювати всі ризики і наслідки свого конфлікту. Це — боротьба амбіцій на шкоду державним інтересам. Їх терміново треба міняти або «розбавляти» більш дорослими кадрами».

Із такою позицією Галини Климович — екс-кандидата на посаду директора Антикорупційного бюро — фактично згоден і генеральний прокурор Юрій Луценко, який протистояння між НАБУ і САП назвав «безглуздим». «Хто б і як до кого не ставився з силових структур, вони мають у співпраці добиватися суспільного результату. Ніхто старшим у домі не може бути. Старшим є тільки закон, а керівники мають спілкуватися... В них немає результатів. Їх не існує», — вважає Луценко. За його словами, керівник Антикорупційного бюро має або попросити допомоги в іноземних чи українських фахівців, або визнати, що це не його можливості. «Ну далі не можна ставити всю країну заручником амбіцій і безталанності», — підсумував Юрій Віталійович.

Тим часом виникає запитання: боротьба із високопосадовою корупцією в Україні ще якось вестиметься чи їй вже остаточно гаплик?

Довідка «СВ». Як мають взаємодіяти НАБУ і САП? Перше здійснює досудове розслідування, остання дає дозволи на слідчі дії детективам НАБУ, зокрема на прослуховування або стеження. Коли доказів достатньо, прокурори підписують справу і передають її до суду. Коли справа в суді, НАБУ вже не має впливу на її хід. Далі триває робота антикорупційної прокуратури і суду.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Ціни «заморозили». Поки що
Читати
Показують зростання
Читати
Скільки коштують «колишні»?
Читати
Сплатити сплатили. А чи дійшло?
Читати
Зарплата від Держстату
Читати
До уваги субсидіантів
Читати
Столиця розростається
Читати
Готуймося святкувати
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове