• Дивосвіт навколо нас

Місток до холодів

Михайло МОРОЗ.

ТАК непомітно і майже несподівано підкрався другий місяць осені — жовтень. Пора переодягання лісів і садів. Вони просто на очах змінюють свої декорації, ніби змагаючись у тому, в кого вони найпривабливіші. Щоправда, не всі дерева поспішають перевдягатися, хоча цей процес неминучий.

А щодо забарвлення листя, то у кожного дерева свої улюблені кольори, якими вони пишаються і дорожать. Тим і приваблюють, що створюють яскраву палітру фарб. Поспішайте насолодитися цією красою. Саме жовтневої пори природа дала нам можливість прожити у спогадах усі пори року — від зеленопишної весни до жовто-багряної осені і навіть білої зими, коли вона свої перші білі фарби кладе навіть на зелене листя.

Уже за осіннім календарем жовтня починають жити звірі, птахи, риби. Саме в цьому місяці, як правило, завершується відліт усіх пернатих. Останніми полишають рідні місця водоплавні птиці: гуси, лебеді, гоголі. Відлітають вони лише тоді, коли переконаються, що теплу немає вже повернення. Перші приморозки, як і перший снігопад, їх не лякають.

Тим часом на зимівлю до нас із півночі прибувають червоногруді красені-снігурі, губаті омелюхи, сірі чечітки, смеречнюки, шишкарі, полярні жайворонки, білі сови і канюки (на фото). Так що пташиний світ кількісно майже не зменшиться. А ось якісно, передусім своїм різноголоссям, значно збідніє. Втім, у багатьох прилітних птахів теж привабливий репертуар. Тож не тільки гороб’ячі голоси лунатимуть, хоч саме ці птахи уже зараз почувають себе господарями. Вони ретельно оглядають покинуті дупла, шпаківні, вибираючи добротні зимові квартири.

Готуються до зими і звірі. Наприклад, у жовтні починають уже біліти зайці. Хоч зовсім не вчасно. Адже такий одяг на чорному тлі ріллі дуже помітний. Тому, переодягнувшись, вухані змушені до снігопаду ховатися по ярах, у густих кущах, біля скирт. У ліс, надто листяний, вони поки що не навідуються, там до біди недалеко: і перші мисливці — лисиці, які не проти поласувати молодою зайчатиною.

До кінця місяця закінчується осіннє линяння багатьох звірів: куниць, горностаїв, тхорів. Усі вони утепляють свій одяг. І до настання холодів намагаються нагуляти більше жиру. Тому їх маршрути зараз пролягають більше через дубові ліси, де вдосталь жолудів. До речі, частими гостями ці звірі бувають і біля житлових будинків, зокрема, на картопляних ділянках.

У річках і озерах своя метушня. Жителі прісноводних вод — риби, жаби — все ближче тримаються до дна.

Сазани, окуні, лящі, йоржі вибирають глибокі місця. Старі соми залягають у вирвах, а молоді настирливо шукають виходи в озера. Жаби зариваються у мул, від морозу їх захистить шар рухомої води.

Під стукіт каштанів, шурхіт листя іде містком до зими чарівний моложавий жовтень. По-господарськи оглядає поля, сади, квапить, щоб ні в землі, ні на плодових деревах, виноградниках не залишали жодного плоду, все надійно зібрали і заховали. Ніби нагадує, що за листопадом обов’язково прийде снігопад, а у них характер суворіший. Тож не гаймо часу, поки ще тільки жовтень, пам’ятаймо: зима на носі. Щоби збільшити свої спогади про чарівну осінню пору, пройдіться, не кваплячись, її жовтневим містком, подивіться, як вітри-листоноші розносять кольорові листи, які пише осінь, у тому числі і для нас. А зелені вона залишає собі на пам’ять.