• Продовження теми

Добиваються справедливості в суді

Віталій НАЗАРЕНКО.

Фото автора.

Діти за будь-якої погоди мусять просто неба чекати шкільний автобус.

У номері за 20 липня цього року «Сільські вісті» в матеріалі «Дітей — у зону відчуження» писали про проблему, на яку наразилися батьки учнів Косачівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Козелецького району на Чернігівщині. Нагадаємо, селищна рада Деснянської ОТГ минулої весни закрила навчальний заклад, який має достатню кількість учнів та матеріально-технічне забезпечення. Обурені батьки відстоюють сільську «альма-матер», зокрема й у суді.

_{Одна проти місцевої влади}

РІШЕННЯ Деснянської селищної ради позбавило дітей із Косачівки та сусідньої Лошакової Гути власної школи. Що спонукало депутатів та керівництво однієї з найбагатших ОТГ в області зробити це, важко збагнути. Із початку нового навчального року школярі змушені добиратися розбитими дорогами до чужої, нічим не кращої за матеріально-технічним оснащенням школи у селі Тужар, яке знаходиться у зоні добровільного гарантованого відселення (звідти до Чорнобиля короткою дорогою — 10 км). Деякі батьки та більшість педагогів змирились із так званою реорганізацією, тож кинути виклик керівникам громади погодилися не всі. Спершу планувалося подати колективний позов до суду проти Деснянської селищної ради, але це «задоволення» виявилося надто дорогим. Подати особистий позов згодилися колишній бібліотекар і мати другокласника із Косачівки Наталія Музика, а на судові витрати скинулись, як кажуть, усім миром.

У Чернігівському окружному адміністративному суді днями відбулося перше підготовче засідання. Позивач Н. Музика просить суд визнати протиправним рішення Деснянської селищної ради про реорганізацію Косачівської та Тужарської шкіл шляхом їх злиття в Тужарську ЗОШ І-ІІІ ступенів та скасувати запис до єдиного державного реєстру про перебування Косачівської школи у стані припинення.

Сторони обмінялися клопотаннями, суд зобов’язав позивача належним чином оформити докази, постановив викликати як відповідача начальницю Центру надання адміністративних послуг Козелецької селищної ради С. Кошову та витребувати документи, що стали підставою для внесення запису про закриття школи.

_{Протоколів немає}

ВАЖЛИВИМ нюансом є те, що відповідачі не надали доказів проведення громадських слухань. На запитання судді Валентини Падій надійшла відповідь: протоколи не велися.

Адвокат Оксана Мірошниченко вважає відсутність документів порушенням установленої про­цедури, що є вагомою підставою для скасування протиправного рішення.

— Згідно із законодавством, мали зібрати людей, розказати їм про наміри, вислухати їхні пропозиції, скласти протокол, підписати і лише потім за підсумками громадських слухань ухвалювати рішення, — пояснює Оксана Мірошниченко. — Реформа в освіті передбачає збереження освітніх закладів, у яких навчається понад 25 школярів. У Косачівській школі в 2018/2019 навчальному році було 35 дітей. Хороші умови навчання, вчителі-професіонали, не забруднена радіацією територія... Не кожен сільський навчальний заклад сьогодні має комп’ютерний клас, а тут він був. «Нова українська школа» та децентралізаційна реформа у випадку Косачівки та Лошакової Гути позбавляють дітей можливості здобути хорошу освіту та крадуть у них щасливе дитинство. Дивуюся позиції органів місцевого самоврядування. Хіба не можна було зберегти обидві школи? Для цього потрібні лише воля та добрі наміри.

Поки що ні першого, ні другого не видно. До речі, як і економії бюджету громади. Секретар Деснянської селищної ради Ніна Рудь обмовилася, що на переобладнання пасажирського автобуса під шкільний витрачено більш ніж півмільйона гривень. Утім, чомусь замість обіцяного «дива техніки» дітей на навчання возить дощенту розбитими дорогами орендований у Козелецькому АТП «пазик», розрахований на 30 посадкових місць. Це при тому, що до Тужара підвозять 33 учні плюс супроводжуючий персонал. Чи варто говорити про відсутність належно обладнаних зупинок? Діти змушені за будь-якої погоди стояти просто неба в очікуванні орендованого за гроші громади автобуса.

Зрештою, рішення про закриття школи в Косачівці — на совісті депутатів та керівників, а от його скасування — компетенція суду. Позивач та її адвокат сподіваються, що відповідачі не виготовлять заднім числом «протоколів» громадських слухань і не доведеться заявляти клопотання про проведення експертизи давності складання документів.