Попри незгоду ЄврокомісіїПОЛЬЩА. Президент Анджей Дуда призначив 27 суддів Верховного суду,
рекомендованих Держрадою судочинства. Докладніше... Назад Згідно
з ухваленими наприкінці минулого року законами про реформу Національної судової
ради і Верховного суду, у рамках боротьби із корупцією, у тому числі
політичною, відбулося перезавантаження суддівського складу. Тепер 15 членів
ради, яка призначає всіх суддів, обиратимуться сеймом, а не в судовому
середовищі, як це робилося раніше. Верховний суд отримав право за поданням
місцевих судів переглядати справи, рішення по яких були вже винесені протягом
останніх 20 років… Єврокомісія заявила, що ці закони обмежують «свободу
правосуддя».
Дипломатичний скандалНІМЕЧЧИНА видала Бельгії іранського дипломата. Докладніше... Назад Ассадоли
Асаді підозрюють у причетності до планування теракту під час проведення на
теренах ЄС засідання іранських опозиційних груп у вигнанні, які прагнуть
покласти край владі шиїтського мусульманського духовенства в Ірані. На цьому
заході були присутні 25 тисяч людей, включно з кількома колишніми європейськими
і арабськими міністрами, а також адвокатом Дональда Трампа Руді Джуліані. Асаді
арештували після того, як у Бельгії було затримане подружжя з іранським
корінням, у якого виявили обладнання для виготовлення бомби та вибухівку. Тим
часом Тегеран заявив про непричетність до справи. Речник МЗС Ірану Бахрам
Гасемі назвав передачу дипломата Бельгії «змовою ворогів Ірану, спрямованою
проти європейсько-іранських відносин».
Запахло смаленимРОСІЯ оголосила про намір заморозити членство у Раді Європи, не
очікуючи процедури свого виведення з організації. Докладніше... Назад Напередодні
у Страсбурзі відкрилася осіння сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи, під
час якої профільний комітет підтримав запровадження нових економічних і
політичних санкцій проти Росії. Невдовзі Генеральний секретар Ради Європи
Турб’єрн Ягланд заявив, що, якщо РФ не поновить у повному обсязі внески до
бюджету Ради Європи у 2019 році, її участь у статутних органах буде припинена.
Корумпований сімейний підрядАРГЕНТИНА. Верховний суд відкрив справу про корупцію проти
сенатора і екс-президента Крістіни Фернандес де Кіршнер. Докладніше... Назад Вона
звинувачується в участі у злочинній змові з метою розкрадання бюджетних коштів,
у причетності до махінацій у Центробанку країни і перешкоджанні розслідуванню
теракту, що стався в Буенос-Айресі 1994-го. Суд також підтвердив пред’явлення
звинувачень дітям екс-глави держави Максімо і Флоренсії Кіршнерам. Водночас
заморожено активи самої Кіршнер, її дочки і сина на суму 800 млн песо (21 млн
доларів США) у зв’язку з розслідуванням справи щодо діяльності компанії
«Hotesur», яку ця сім’я використовувала для відмивання хабарів.
Велика водаВ ІСПАНІЇ сталася масштабна повінь. Докладніше... Назад Найпотужніший
удар стихії, яка забрала життя 10 осіб, припав на місто Сан-Лоренсо на острові
Мальорка. Напередодні ввечері над містом скупчилися величезні хмари. А згодом
злива не вщухала чотири години поспіль. Випало 20 сантиметрів опадів. Вулиці
перетворилися на річки, що зносили автомобілі, наче дитячі іграшки.
Рятувальники знімали з дахів людей гвинтокрилами. Непереливки було мешканцям і
гостям Барселони. Там через повінь повністю перекрито рух громадського транспорту.
Червоний і жовтий рівень небезпеки оголошено й у інших іспанських містах.
Футбол кримінальнийБЕЛЬГІЯ. Правоохоронці почали масштабне розслідування шахрайств ув
футбольному світі. Докладніше... Назад У
різних частинах країни вже відбулися обшуки за підозрою у фінансових махінаціях
і відмиванні грошей бельгійськими футбольними діячами. Уточнюється, що цього
разу мова не про договірні матчі, а саме про шахрайства з грошима у світі
футболу. Розслідування стосується головним чином відомих у країні агентів
футболістів Могі Баята та Деяна Вельковіча і пов’язаних із ними гравців, а
також деяких арбітрів… Нагадаємо, в Україні триває розслідування гучної «договірної
справи», в рамках якої правоохоронці підозрюють близько 30 вітчизняних ФК в
організації матчів із «проплаченим» результатом.
|
Версія для друку На головну Робота є — працівників нема Лариса Пилипенко. За
статистикою, в Україні загалом на одне робоче місце претендує три-чотири особи.
Але якщо розглядати цю проблему окремо по галузях, то серед усіх вакансій приблизно
кожна десята — для робочого персоналу. А претендентів, як і конкуренції, на них
практично нема. Навпаки, країна потерпає від дефіциту робочих рук. 2016-ГО Кабмін визначив 19 професій, які
мають загальнодержавне значення. Підготовка таких спеціалістів відбуватиметься
за рахунок держави. До переліку дефіцитних професій, зокрема, увійшли:
налагоджувальник верстатів і маніпуляторів із програмним керуванням; бурильник
експлуатаційного та розвідувального буріння свердловин на нафту та газ; складальник
корпусів металевих суден; живописець; монтажник систем вентиляції,
кондиціонування повітря, пневмотранспорту й аспірації; бджоляр; виноградар;
верстатник широкого профілю; токар; тістороб; фрезерувальник; монтер колії;
слюсар із ремонту дорожньо-будівельних машин і тракторів; помічник машиніста
тепловоза. Цього року
список доповнили професіями зварника, машиніста дорожньо-будівельних машин,
монтажника систем утеплення будівель, слюсаря різного профілю. Окрім
навчання бюджетним коштом, уряд обіцяє ПТУ, які готують усіх цих фахівців,
надавати гроші на зміцнення та оновлення матеріально-технічної бази. Але, на
жаль, ні перше, ні друге поки що не дали відчутних позитивних результатів.
Дефіцит кваліфікованих робітників став хронічним головним болем для
роботодавців. Дійшло до того, що подекуди їх доводиться запрошувати з-за
кордону! Керівник однієї будівельної компанії нещодавно скаржився, що не зміг
знайти в Україні спеціаліста, який зміг би якісно викласти дах складної
конфігурації. Більше того, виявилось, що покрівельників в Україні не готує
жоден навчальний заклад! Довелося запросити фахівця із європейської компанії. А
коли той приїхав, виявилося, що він... українець. 10 років тому влаштувався на
роботу у Польщі. Згодом його запросила до себе велика німецька будівельна
компанія. Він добре себе зарекомендував, тож йому оплатили навчання: у
Німеччині є заклади, які готують саме покрівельників. Тепер його робота
оплачується дуже дорого... Тим часом в
Україні ПТУ продовжують закриватися: 1992-го їх було 1255, а 2017-го — лише
756. Зрозуміло, що частина цих навчальних закладів залишилася на окупованих
територіях Криму і Донбасу, але зменшення їхньої кількості почалося раніше: до
російської агресії налічувалося всього 968 профтехучилищ. Однак
заразом існує ще одна велика проблема. Це оплата праці в Україні. У Польщі
зарплата кваліфікованих робітників стартує майже з тисячі доларів. В Україні
пересічно від семи тисяч гривень. От і виходить, що держава підготує
спеціаліста, а працювати він подасться в іншу країну. Можливо, і повернеться на
Батьківщину... як представник іноземної фірми, як це було із вищезгаданим
покрівельником. Зрозуміло, що платитимуть йому за спеціальним, не вітчизняним,
тарифом. До речі, згідно з дослідженням Конфедерації роботодавців України, люди
з профтехосвітою рішучіше налаштовані виїжджати на заробітки, ніж люди з вищою
освітою. То як же
бути? Як забезпечити Україну робітничими кадрами? «Треба
піднімати престиж робітничих спеціальностей, збільшувати стипендії, —
переконаний директор Полтавського політехнічного ліцею Сергій Шиян. —Також
потрібно змінити підхід до підготовки: спеціальності учні мають освоювати на
підприємстві, а теорію — в класах освітнього закладу. Але для цього поки що
немає законодавчої бази... Також не варто обмежувати ПТУ кількістю учнів у
групах. Наприклад, до нас звернулося 10 юнаків, які виявили бажання бути
токарями. Проте ми не змогли затвердити цю групу, тому що мінімальна кількість
учнів у ній має становити 12 осіб. Меншу держава не фінансує. Також одна з головних
умов збільшення кадрів — роботодавці мають підвищити зарплати. Це припинить
потік охочих працювати за кордоном, поверне частину тих, хто вже виїхав». Водночас
намітилася і позитивна тенденція: знову почали з’являтися робочі династії. Все
більше батьків, які є робітниками-професіоналами, не прагнуть будь-якою ціною
дати своїм дітям вищу освіту, а передають нащадкам секрети своєї професії. І
останні не проти навчатися, надто якщо бачать, що батько чи мати потрібні,
мають гарний сталий заробіток. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Можна, але складно ЧитатиДНЯМИ уряд дозволив встановлювати
індивідуальні лічильники тепла на опалювальні прилади у старих будинках із
вертикальною системою опалення. Досі це можна було робити лише у помешканнях із
горизонтальною (ті, кому не пощастило з «правильним» житлом, сплачували за
тепло, яке споживала вся будівля, пропорційно до площі своєї нерухомості).
Відтепер власники квартир, які встановлять лічильники, зможуть регулювати
температуру і платити виключно за використане тепло (із доплатою за обігрів
загальних місць користування). Щоправда, дотриматись усіх умов, за яких можна
встановити прилад обліку, досить складно.
Удосконалили житлові програми ЧитатиМАТИ власне помешкання — заповітна мрія
багатьох українців. Житлове питання стоїть дуже гостро через високу вартість
квартир і низькі заробітки більшості населення. Уже тривалий час діють державні
програми «Доступне житло» і «Молодіжне кредитування», які, однак, не покривають
усіх потреб. Днями уряд затвердив зміни до них: їхнім учасникам повертатимуть
30% вартості придбання помешкання від держави або місцевих бюджетів (50% — для
внутрішньо переміщених осіб і учасників АТО-ООС). Окрім того, введено можливість
придбати готове житло від забудовника і знижено необхідний рівень
середньомісячного доходу сім’ї, що потребує поліпшення житлових умов, з 5 до 3
розмірів середньомісячної заробітної плати в підрахунку на душу населення
відповідно до регіону. Детальніша інформація міститься на сайті
Держмолодьжитла.
Ностальгія за туристами ЧитатиПІСЛЯ анексії Крим утратив свій
туристичний потенціал у кілька разів, але тамтешня «влада», звичайно ж,
намагається тримати марку: заявили про рекордні 6,1 мільйона туристів, з яких
близько мільйона українців. Однак Держприкордонслужба спустила «аксьоновців» на
землю. За даними ДПС, тенденції до збільшення відвідування анексованого
півострова відсутні. За дев’ять місяців цього року адмінмежу з Кримом перетнули
два мільйони громадян. Число перетинів адмінмежі українцями на виїзд становило
996 тисяч разів, залишившись на торішньому рівні. А впродовж туристичних
травня—вересня зафіксовано 1,4 мільйона перетинів, з яких 690 тисяч разів — з
України і 713 тисяч — із півострова. Причому не всі їхали в Крим на відпочинок:
хтось — у справах, хтось — провідати рідних. Водночас число тих, хто їздив на
материк, зросло на 3%.
Земельні проблеми ЧитатиВ УКРАЇНІ діє мораторій на продаж земель
сільгосппризначення, який одні розцінюють як потрібну річ — щоб угіддя не
розкупили чужинці, а інші — як гальмо для розвитку держави. Як приклад
останнього наводять проблеми з відумерлою спадщиною (за життя власник не зміг
продати ділянку, а спадкоємці не заявили свої права). Таким чином, за даними
Моніторингу земельних відносин, 6,537 тисячі земельних ділянок загальною площею
25,072 тисячі га за рішенням суду перейшли у розпорядження місцевих органів
влади. Найбільша кількість таких земель у Сумській області — 998. За площею
лідирує Кіровоградська область — 2,669 тисячі га земель були визнані відумерлою
спадщиною. Експерти кажуть, що фактично площа земель відумерлої спадщини може
сягати двох млн га, які обробляються нелегально.
Закон діє ЧитатиНА ПОЧАТКУ минулого року набули чинності
обмеження на ввіз книжок із Росії, щоб перешкодити потраплянню в нашу державу
друкованої «зброї» (продавати можна ті, які пройшли перевірку та отримали
дозвіл). Проте чотири підприємці з Харкова законодавством знехтували, за що
були притягнуті до відповідальності — сплачуватимуть 37 тис. 230 грн штрафу.
Загалом, за даними Держкомтелерадіо, станом на 10 жовтня складено 21 протокол
про призначення штрафів — сумарно на 781 830 грн. Незаконно ввезену видавничу
продукцію вилучили з обігу.
Просять про захист ЧитатиЧЛЕНИ громадської спілки «Всеукраїнська
аграрна рада» звернулися до влади з проханням захистити наших аграріїв, які
вирощують гречку. Як відомо, російські крупи низької якості і такої ж ціни
заполонили український ринок, через що посівні площі під цією культурою в
Україні скоротилися майже вдвічі (з 189 тис. га торік до 108 тис. га нинішнього
року). Надалі прогнозують урізання до 40-50 тис. га. Раніше, нагадаємо, у
Мінагропроді заявили, що накладати ембарго на ввіз гречки з Росії не будуть
через можливе зростання ціни на крупи на українському ринку.
|