Власник худоби має знати

БУРЯКОВИЙ жом за поживністю наближається до зерна і за правильного застосування може бути гарним доповненням до основного раціону. Проте його «підступність» у тому, що для перетравлювання потрібна велика кількість вологи, а це зневоднює організм тварини. Особливо це небезпечно для жуйних, у яких порушується обмін речовин у рубці, і мікроорганізми, що беруть участь у травленні, можуть загинути. Тому перед згодовуванням сухого жому його треба замочувати у такому співвідношенні: одна частина жому на три-п’ять частин води (за вагою).

Бурякова патока так само становить небезпеку, оскільки містить багато цукрів, нітратів і навіть лужних речовин. Згодовувати понад 2 кг патоки на день не можна, розподіляють її на два-три прийоми. Привчати до цієї добавки тварину бажано поступово, щоб не порушився баланс мікрофлори в рубці. Зазвичай патокою здобрюють малоїстівні корми: солому, кукурудзяні качани, шапки соняшників.

Надзвичайно цінні макуха і шрот. Та й тут є «секрет». Без особливих побоювань можна згодовувати хіба що соняшникову макуху. У бобовій макусі та шроті містяться речовини, які заважають засвоєнню білків інших кормів.

Рицин, рицинін та інші рицини (рос. — клещевина) спричиняють злипання червоних кров’яних тілець і суттєво порушують газообмін.

А ось продукти із лляного насіння містять лінамарин, який розкладається з виділенням синильної кислоти(!). Деякі речовини макухи і шроту із хрестоцвітих культур можуть викликати хімічні опіки слизової оболонки травного тракту і сечовивідних шляхів. Тому макуху і шрот слід застосовувати обачно, лише в поєднанні з іншими кормами. Знешкодити «небезпечні» речовини можна також запарюванням під тиском в автоклаві.