• Сільські обрії

Сонце допоможе вижити

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Харківська область.

На фото автора: сонячна електростанція в Борисівці.

Прикордонні села Харківського району Слобожанщини переходять на альтернативні джерела енергії. У ситуації, коли ціна на газ із 1 листопада сягнула захмарних висот і, безсумнівно, зросте вартість кіловата електроенергії, встановлення сонячних панелей у селах — можливо, один із шляхів виживання.

У ПРИКОРДОННІЙ Борисівці понад рік тому встановили ізольовану сонячну електростанцію. Неізольована — та, котра підключена до мережі загального користування, куди й надходить вироблена енергія, а потім розподіляється по користувачах. За свої кіловати власник отримує на картку гривні за зеленим тарифом. Така станція, як у Борисівці, подає струм безпосередньо приладам, котрі його споживають. У цьому селі таким чином живляться фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, дитсадок, школа.

Медичний заклад за споживанням електроенергії можна порівняти з типовим селянським обійстям (від 5 до 10 кіловат). Фельдшер Ніна Петрівна показує холодильник, у якому зберігається вакцина, — він працює від «сонця».

— Відколи ми перейшли на альтернативну енергію, перебоїв зі струмом ще не було, — хвалиться вона.

За потреби до мережі можна підключити кардіограф, стерилізатор, електронні ваги, а якщо, скажімо, завітають лікарі-діагности з пересувним УЗД, то й для нього електрики, кажуть, вистачить.

Альтернативною електроенергією забезпечується й сільська школа — холодильник, електроплити, духовка, в якій випікають смачні духмяні пиріжки. У сусідньому Глибокому зелена енергетика повністю забезпечує потреби амбулаторії, на чверть — бібліотеки та на третину — дитячого садка. Крім усього, це неабиякий моральний стимул для села — доказ того, що тут є сучасні технології і люди не відірвані від цивілізації.

— Сонячна станція допомагає бюджетам місцевих рад економити близько 10-11 тисяч гривень на рік, — пояснює голова Харківської райради Максим Литвиненко. — Досвід, накопичений нами, підказує, що встановлення сонячних батарей у медзакладах — найобґрунтованіше рішення.

Він переконаний: у руслі медичної реформи, коли гроші йдуть за пацієнтом, сонячна енергетика сприятиме розвиткові первинної ланки. Зекономлені на струмові кошти громада може використати на придбання ліків, поточні витрати амбулаторії, премії медперсоналу тощо. Для «периферії», куди лікаря медовим коржем не заманиш, усе це — непогана мотивація.

— Медзаклади у віддалених селах мають бути незалежні від мережі,— вважає пан Литвиненко, — а в прикордонних за нинішньої ситуації — й поготів.

Однак альтернативна енергетика — «задоволення» не з дешевих. Згаданим селам Харківського району поталанило, що сонячні панелі та інше електрообладнання для них придбав благодійний фонд, а якби громада купувала все це сама, то довелося б викласти за кожен кіловат по тисячі доларів. Неважко порахувати: електростанція потужністю 10 кіловат обійдеться відповідно 10 тис. дол., тобто на сьогодні 280 тисяч грн. Електростанція окупиться років через 10, а потім даватиме прибуток. Однак де взяти понад чверть мільйона гривень для купівлі панелей? Звісно, пересічному селянинові це не по кишені, отож поки що електростанції в селах встановлюють на об’єктах соціальної інфраструктури переважно коштом спонсорів.

Нині на території Харківщини діють сонячні електростанції, загальна потужність яких 1,2 МВт. Три з них на дахах великих підприємств, всі інші встановлені на території приватних домогосподарств, де мешкають небідні громадяни. Щодо Харківського району, то планується встановити панелі на соціальних об’єктах іще у Липцях та Стрілечі.

Питання біоенергетики та енергоефективності обговорювали на Українсько-німецькому форумі, що відбувся у Харкові. Генеральний консул ФРН у місті Дніпро Вольфган Месінгер зазначив, що впровадження альтернативної енергетики не буде легкою справою в Україні. Німеччині знадобилося 20 років, аби відповідним чином змінити законодавство, налаштувати суспільство на потрібний лад.

— Звісно, в Україні усе буде значно складніше, бо у вас багато місцевих монополістів, які не задоволені лібералізацією ринку, — підсумував дипломат.

Але якщо українці хочуть стати енергонезалежними, то доведеться долати труднощі. Іншого шляху нема.