Версія для друку До списку статтей Доторкнутися до вічного Оксана ЯЦЕНКО. м. Київ. ПІСЛЯ напружених
трудоднів у мегаполісі так хочеться тиші, природи й чогось для душі. В Інтернеті
знаходимо селище Опішня Зіньківського району Полтавщини. Викладене здивувало й зацікавило.
І ось чудового осіннього дня ми тут, у Музеї гончарства, експозиція якого розміщена
просто неба. Перед нами постали предки в образах «лицаря», «лелек», розмальованої
«опішнянської мадонни», «оранти». Ми спостерігали за роботою гончара й малювальниці,
а головне, змогли самі повправлятись у виготовленні виробів. До речі, вразило, що
працівники музею одягнені в традиційний національний одяг. Далі потрапили
в пречудовий світ майстрині Олександри Селюченко, де почули й відчули задушевну
розмову «тьоті Шури» зі своїми іграшками. Перевели подих і опинилися біля споруди,
на головному фасаді якої містяться меморіальні дошки з інформацією про видатних
людей, які в різні роки відвідували або працювали в цій будівлі. Справжнісінька
«Алея зірок»! Як повз таке пройдеш?! Потрапляємо всередину приміщення й бачимо:
цегляні стіни, під ногами шурхотить польова трава. Дівчата, які підтримують цю красу,
пояснюють, що будівлю звели 1916-го як Опішнянський гончарний навчально-показовий
пункт Полтавського губернського земства. Нині тут діють чотири виставкові зали.
Одна з них — Національного фотоконкурсу «Гончарні ВІЗІЇ країни». Тут вам і дитячий
погляд, і резонансні сюжети з життя гончарів, і легендарні люди епохи, та й узагалі
ввесь дивовижний світ кераміки. Вражає велика кількість глечиків, свічників, горщиків,
куманців, ваз, баранів — кожен неперевершений. Залишивши побажання успіхів у цій
клопіткій справі в «Книзі вражень», йдемо до Меморіального музею-садиби гончарської
родини Пошивайлів. Двоє звичайнісіньких людей — Гаврило та Явдоха — започаткували
на своїх квадратних метрах музей, який і нині зачаровує і гріє душу. Сповнені емоціями
ми полишали Опішню. Тут відчули таку бажану тишу, побачили фантастичні пейзажі,
доторкнулися до вічного — глини. Дякуємо й вклоняємося всім, хто робить свій внесок
у розбудову восьмого чуда світу — Національного музею-заповідника українського гончарства
в Опішні. Версія для друку До списку статтей | |