• Спогад

Доторкнутися до вічного

Оксана ЯЦЕНКО.

м. Київ.

ПІСЛЯ напружених трудоднів у мегаполісі так хочеться тиші, природи й чогось для душі. В Інтернеті знаходимо селище Опішня Зіньківського району Полтавщини. Викладене здивувало й зацікавило. І ось чудового осіннього дня ми тут, у Музеї гончарства, експозиція якого розміщена просто неба. Перед нами постали предки в образах «лицаря», «лелек», розмальованої «опішнянської мадонни», «оранти». Ми спостерігали за роботою гончара й малювальниці, а головне, змогли самі повправлятись у виготовленні виробів. До речі, вразило, що працівники музею одягнені в традиційний національний одяг.

Далі потрапили в пречудовий світ майстрині Олександри Селюченко, де почули й відчули задушевну розмову «тьоті Шури» зі своїми іграшками. Перевели подих і опинилися біля споруди, на головному фасаді якої містяться меморіальні дошки з інформацією про видатних людей, які в різні роки відвідували або працювали в цій будівлі. Справжнісінька «Алея зірок»! Як повз таке пройдеш?! Потрапляємо всередину приміщення й бачимо: цегляні стіни, під ногами шурхотить польова трава. Дівчата, які підтримують цю красу, пояснюють, що будівлю звели 1916-го як Опішнянський гончарний навчально-показовий пункт Полтавського губернського земства. Нині тут діють чотири виставкові зали. Одна з них — Національного фотоконкурсу «Гончарні ВІЗІЇ країни». Тут вам і дитячий погляд, і резонансні сюжети з життя гончарів, і легендарні люди епохи, та й узагалі ввесь дивовижний світ кераміки. Вражає велика кількість глечиків, свічників, горщиків, куманців, ваз, баранів — кожен неперевершений. Залишивши побажання успіхів у цій клопіткій справі в «Книзі вражень», йдемо до Меморіального музею-садиби гончарської родини Пошивайлів. Двоє звичайнісіньких людей — Гаврило та Явдоха — започаткували на своїх квадратних метрах музей, який і нині зачаровує і гріє душу.

Сповнені емоціями ми полишали Опішню. Тут відчули таку бажану тишу, побачили фантастичні пейзажі, доторкнулися до вічного — глини. Дякуємо й вклоняємося всім, хто робить свій внесок у розбудову восьмого чуда світу — Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішні.