• Гаряча тема

Бунт у Кривому Розі

Микола ЯСЕНЬ.

Дніпропетровська область.

Активний протест назрівав поступово. Спершу відмінили на невизначений час заняття у кількох школах Саксаганського району Кривого Рогу, а невдовзі стало відомо, що припиняють працювати всі 19 шкіл та навчально-виховний комбінат №240 і ліцей цього району. Причина — відсутність опалення.

НА ЖАЛЬ, Саксаганський район не став винятком. На вимушені канікули відпустили учнів 18 шкіл, навчально-виховного комбінату №22 та інтернату №4 сусіднього Покровського, а затим школярів ще двох районів. Загалом же через холоднечу у своїх стінах закрилося 78 загальноосвітніх шкіл і 75 дошкільних дитячих закладів.

Непереливки було і 22 лікарням, зокрема й найбільшій у місті, котра обслуговує чотири довколишні сільські райони. Без тепла залишилися більше двох тисяч багатоквартирних житлових будинків. Себто понад 320 тисяч дорослих і дітей змушені зігріватися хто як може, всіма доступними засобами.

А причина колапсу — ПАТ «Криворіжгаз» за наказом НАК «Нафтогаз України» припинив подачу блакитного палива на котельні держпідприємства «Криворізька теплоцентраль». Як пояснив технічний директор «Криворіжгазу» Анатолій Пономаренко, причиною такого наказу став величезний борг міста за вже використане паливо — більше ніж мільярд гривень.

Обуренню містян, що зібралися, не було меж. Останні чотири роки тільки й чулися розмови чільників Кривого Рогу про стратегічний проект модернізації мережі опалення. Як же розуміти те, що сталося? У пошуках відповіді доведені до відчаю люди «рвонули» у приміщення «Криворіжгаз», де захопили в заручники Анатолія Пономаренка та начальника охорони підприємства Бориса Рибку. На подвір’ї запалали шини. Перелякані працівники «Криворіжгазу» відразу оголосили на все місто: позаяк їхню роботу заблоковано і на працівників аварійної служби скоєно напад, підприємство не може гарантувати безпечне постачання газу.

Бунтівники зажадали зустрічі з керівниками ПАТ «Криворіжгаз», щоб дізнатися, куди поділися гроші, сплачені містянами за блакитне паливо? Чому саме добросовісні споживачі тепла виявилися крайніми у взаєморозрахунках між держпідприємствами — постачальниками газу? Натомість отримали повідомлення прес-секретаря «Криворіжгазу» Дарини Орлової: мовляв, оскільки роботу підприємства паралізовано, є загроза для його керівників, то вони на роботу не вийшли. Тим часом до бунтівників дійшла інформація першого заступника голови правління НАК «Нафтогаз України» Сергія Переломи: «Криворізька теплоцентраль» не одержала газу через те що перебуває в процедурі банкрутства і без згоди на дозвіл арбітражного керуючого тепер не обійтися.

Затим прокотилася звістка, що невідомі самочинно захопили чотири чи п’ять котелень, зірвали пломби на запобіжниках і намагаються ввімкнути подачу газу. Після цього в «процес» втрутилися депутати міської та Верховної Ради, які закликали заспокоїтися та обговорити ситуацію, що склалася. Але народ не те що не заспокоювався — збирався їхати до Києва і палити шини під парламентськими стінами. Тільки на ранок третього дня від початку активної фази конфлікту нарешті почалися роботи із запуску всіх котелень, які обслуговує «Криворізька теплоцентраль».

Отже, проблему розв’язано? Хотілося б вірити, але непокоїть один нюанс. Житловий комплекс та об’єкти соціальної сфери Кривбасу опалюють два підприємства — комунальне «Криворізькі тепломережі» й державне «Криворізька теплоцентраль». Обслуговують вони тотожну кількість споживачів, бо поділили місто практично порівну. Але до боржників потрапила, приєднавшись навіть до банкрутів, лише «Теплоцентраль». Незважаючи на те що вона фактично є теплоелектростанцією, для якої гаряча вода, що подається в централізовану опалювальну систему, — попутній товар, який має коштувати копійки. Однак виходить, що ті, кого обігрівають комунальні «Тепломережі», розплачуються справно, а «Теплоцентралі» дісталися тільки злісні неплатники?

Свого часу «Криворізька теплоцентраль» теж з усіх сил намагалася вирватись із державної власності в комунальну, але зась. У неї вчепились і Фонд держмайна, і загалом Кабмін та підлеглі йому структури. Кому це вигідно? Чому, як стверджують обізнані люди, лише 15 відсотків тих сум, які внесли за використаний газ клієнти «Теплоцентралі», потрапили за призначенням, а 85% акумулюються й крутяться невідомо де.

Ще до 2014 року в місті було підготовлено стратегічну програму з модернізації тепломережі. Ті, хто її бачив, кажуть, що в ній міститься докладний опис пропозицій стосовно того, де потрібно зберегти централізоване опалення, а де доцільніше перейти на альтернативне або автономне. І такі перетворення сплановані не тільки щодо всіх мікрорайонів та дворів, а й кожного будинку окремо. Це б дало змогу людям економити чимало грошей. Але цей план представники нинішньої міської влади сховали далеко й надійно. Комусь дуже вигідно душити людей непосильними тарифами і водночас мати гарну «дійну корову» у вигляді держпідприємства, грошима якого користуватися за своїми брудними схемами.