• Корисно знати

Цілюща сила вівса

Микола ЮРЧИШИН.

Усім добре відома своїми оздоровчими властивостями пророщена пшениця. Та виявляється, що пророщений овес — значно за неї корисніший. Крім того, цілющу силу мають і неочищені зерна вівса, і навіть вівсяна солома.

— ПІД ЧАС проростання крохмаль вівсяних зерен перетворюється на дивовижні вуглеводи, які не збільшують вмісту цукру в крові, а знижують його, — пояснює лікар-невролог, фахівець зі східної медицини Володимир Васильович Болсун. — До того ж білки вівса не містять глютену, як у пшениці, і не зумовлюють алергічних реакцій. Тому овес можна й треба вживати за цукрового діабету. У вівсяних зернах виявлено фермент, який сприяє засвоєнню вуглеводів. Це єдина рослина з досить високим вмістом кремнію. Він немовби змащує суглоби та м’язи олією: людина менше «скрипить», значно легше рухається. Хто вживає пророщений овес бодай 3-4 дні, відразу помітить незвичайну легкість у тілі. Бо пророслі зерна цієї культури нормалізують основний обмін речовин. Організм починає працювати у щадному, економному режимі, а відтак — різко знижується апетит. Людина плавно худне і «входить» у свою вагу.

Пророщений овес також прекрасно захищає слизову шлунка за гастриту та виразкової хвороби. Крім цього, він ще працює як гепатопротектор, тобто оберігає нашу печінку. Цим можна пояснити ту дивовижну легкість у тілі після вживання пророслих вівсяних зерен. До речі, у цих зернах виявлено речовини, названі тиреостатинами, які впливають на діяльність щитоподібної залози. Тому їхній відвар із медом застосовується у лікуванні зобу. А ще пророслий овес звільняє дрібні артерії та артеріоли від атеросклеротичного нальоту. У людей зі стенокардією помітно зменшується біль у серці, що дає їм змогу вести активний спосіб життя.

Аби отримати проростки, лікар радить неочищене, в лушпинні, насіння вівса покласти у воду. Визбирати й викинути ті зерна, що спливли. За півгодини воду злити. Зволожене насіння накрити мокрою полотниною на 12-14 годин. Замочити ввечері — вранці готове. Зняти захисні лусочки, злегка подрібнити й заправити медом. Дати трохи часу, щоб вони «подружилися». При цьому утворюються високоактивні речовини. Вживати натще 1-2 столові ложки і нічого не їсти, аж поки не з’явиться апетит.

В. Болсун назвав цілющі рецепти від багатьох хвороб із зерна та соломи. Ось вони.

За алергії: 1 склянку ретельно промитого неочищеного вівса заливають 1 л гарячої води (але не окропом), накривають кришкою і варять на повільному вогні 3 хвилини. Настоюють 3 години, проціджують. П’ють настій замість чаю по 1 склянці 2-3 рази на день за 30 хвилин до їди. Настоєм можна також змочувати уражені ділянки шкіри. Курс лікування — 1 місяць.

При аритмії: по 1 столовій ложці пророслого вівса вживати 1-2 рази на день разом з 0,5 склянки настою плодів глоду. Приготування настою: 1 чайна ложка подрібнених плодів глоду залити 1 склянкою окропу, настояти 20 хвилини, процідити.

За артриту: по 1 столовій ложці подрібненої соломи вівса залити 1 склянкою окропу, настоювати 30 хвилин, перецідити. Пити по 0,5 склянки тричі на день до їди.

Лікувальні вівсяні ванни при артриті: 1 кг подрібненої вівсяної соломи залити 2 л води, кип’ятити 30 хвилин, відцідити й додати у ванну з температурою води 37-38 градусів. Приймати ванну 10-15 хвилин (поки температура комфортна) 2-3 рази на тиждень. Така процедура корисна також за ішіасу та люмбаго. Особливо добре допомагає у разі неврастенії.

Ванночка для ніг за суглобового ревматизму: 3-5 жмень вівсяної соломи залити 7-8 л окропу, варити на повільному вогні 30 хвилин, охолодити до 38 градусів. Тримати ноги в цьому відварі 30 хвилин, не викидаючи соломи.

За хвороби Паркінсона вживати по 1 столовій ложці пророслих зерен тричі на день. При цьому фахівець має робити голковколювання біологічно активних точок.

При бронхіальній астмі, туберкульозі: півлітрову банку неочищеного вівса перебрати й промити. У трилітрову каструлю налити 0,5 л води і 2 л молока, поставити на вогонь, довести до кипіння. Всипати овес, щільно накрити каструлю кришкою, варити на дуже слабкому вогні 2 години — під час тривалого варіння утворюються антиалергійні комплекси. В результаті має вийти відвар світло-коричневого кольору об’ємом близько 2 л. Зберігати в холодильнику. Пити щодня на ніч по 150 мл гарячого відвару, додавши в нього 1 чайну ложку нутряного свинячого сала чи вершкового масла і 1 чайну ложку меду. Лікування продовжувати протягом півроку.

При запальних захворюваннях шлунка і кишківнику: 1 склянку вівса залити 1 л гарячої води і млоїти до випарювання 1/4 частини рідини. Потім процідити й пити 3-4 рази на день до їди по 0,5 склянки, додаючи мед за смаком.

За гепатиту: 3 склянки вівса перебрати, промити, залити гарячою водою й кип’ятити 3-4 хвилини. Злити воду через друшляк, зерна вівса ще раз промити, залити 9 склянками гарячої води, дати закипіти, зменшити вогонь і млоїти 3 години. Остиглий відвар відцідити. Має вийти приблизно 700-750 мл відвару. Пити 1 раз на день у теплому вигляді по 0,5 склянки за 30 хвилин до їди.

При гломерулонефриті: 1 склянку неочищеного вівса промити, залити 1 л холодної води, довести до кипіння, тримати на маленькому вогні 4 години, аж поки від початкового об’єму рідини не залишиться половина. Процідити, відразу ж додати у відвар два попередньо вимитих і нарізаних лимони зі шкіркою. Накрити кришкою і настояти 8-9 годин. Потім шматочки лимона вийняти ложкою. Лимонна кислота ще тонше розщепить молекули білка й зніме запальну реакцію. Випити отриманий відвар протягом дня. Лікування проводити щодня без перерв протягом півроку.

За клімаксу: змішати по 2 столові ложки зерен вівса й подрібненого листя кропиви дводомної, додати 0,5 лимона без зерен. Залити суміш 1,2 л гарячої води і варити на слабкому вогні 20 хвилин. Відцідити й пити протягом дня замість інших напоїв. Рекомендується також у разі набряклості ніг.

При шкірних захворюваннях: пророщений овес перекрутити на млинку для м’яса. Отриманою тістоподібною масою наповнити марлеві торбинки, які слід прикладати до хворих ділянок шкіри на 2 години.