• Не можу мовчати

Гопак на цвинтарі

В. В. ПРОДАН.

м. Вінниця.

САМЕ так більшість народу сприймає балаканину про нібито найефективніші реформи нинішньої влади за весь період незалежності. Так і хочеться у відповідь сказати: «Спустіться з небес на землю». Адже різноманітні соціологічні опитування свідчать про протилежне. Якщо ще чотири роки тому українці на романтичному піднесенні скрізь виконували державний гімн, патріоти розфарбовували в кольори державного прапора мости, фасади будинків, вітрини, то нині дедалі частіше звучать мінорні нотки: «Ще не вмерла Україна, лиш тихо конає». І це гірка правда.

За чверть віку недолугі реформатори перетворили багату, розвинену, квітучу Україну в руїну, найвідсталішу на економічному, соціальному і гуманітарному напрямках державу. І причиною цього всього занепаду є брехливість, злодійство, безкарність владців та глухота, німота і сліпота українського народу. На нього плюють, з нього знущаються, здирають останню свитину, заганяють у черги за ганебними субсидіями, імпортними обносками, а він покірно усе «ковтає», замість того щоб одностайно сказати гнівне «ні» театральним виставам про боротьбу з корупцією, «ні» — кумівству, здирництву, казнокрадству!

Україна відбула 25-річний період шахрайського льонінізму, затим був вікторіанський етап, а нині переживає петрів піст, за якого злочинна кліка жирує, а 95% населення країни не може звести кінці з кінцями.