• Освітня панорама

_{Iнтернет у селі — життєва необхідність}

Олена БЕГМА.

НАСТУПНОГО року на під’єднання сільських шкіл до швидкісного Інтернету, модернізацію опорних закладів середньої освіти, яких у країні вже 400, а також придбання шкільних автобусів із держбюджету має бути спрямовано три мільярди гривень. Це означає, що всі 16 тисяч загальноосвітніх закладів країни нарешті мають бути під’єднані до Всесвітньої мережі, що дасть можливість педагогам на уроках упроваджувати нові освітні технології. Справді, якщо в держбюджеті знаходяться гроші на Інтернет для практикування телемедицини в сільській місцевості, то очевидно, що і школа та сільрада також мають мати швидкісну мережу. Це вже не привілей, а життєва необхідність.

_{Буде така служба — якості освіти}

ПІСЛЯ Нового року під керівництвом МОН запрацює новий орган, покликаний допомагати школам розвиватися — Державна служба якості освіти, яка матиме представництво в кожній області та Києві. Відповідну постанову ухвалив уряд. Ця служба, як повідомляє МОН, затверджуватиме нові навчальні програми, сертифікуватиме вчителів (при оцінюванні фахової майстерності вже обов’язково братимуться до уваги підтверджені результатами ЗНО знання, які ті дають своїм учням). Водночас аудитори регіональних служб якості освіти розслідуватимуть будь-які конфліктні випадки. Вони матимуть повноваження здійснювати позапланову перевірку, аби з’ясувати, що відбувається в навчальному закладі, знайти причини і способи залагодження спірних питань.

_{Роботодавців залучать до підготовки фахівців}

ЗА ДАНИМИ Держстату, сьогодні 80% безробітних в Україні — люди з вищою освітою. Певною мірою це пов’язано з тим, що новоспечені випускники вітчизняних інститутів та університетів не мають практичного досвіду і не відповідають вимогам, які висувають роботодавці. Зокрема, як повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич, чотири з десяти фірм у ключових галузях української економіки заявляють, що існує значний розрив між уміннями, якими володіють новоспечені випускники ЗВО, і тими, які потрібні фірмам. Часом, щоб підтягнути працівника до належного рівня, роботодавцям доводиться самим готувати його.

Для виправлення становища МОН розробило нову — дуальну — стратегію вітчизняної вищої освіти, впровадження якої розраховане на п’ять років. Це коли теоретична підготовка відбувається в освітньому закладі, а практична, яка займатиме щонайменше 60% навчального процесу, — на робочому місці на підприємстві. Аби студенти могли дістати уявлення про свої майбутні обов’язки, а роботодавці — знайти і підготувати нових працівників.

_{Є календарний план ЗНО}

ЗАТВЕРДЖЕНО календарний план проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів у 2019-му.

Отже, наступного року зовнішнє незалежне оцінювання розпочнеться 21 травня іспитом з математики. Цього ж місяця 23-го числа випускники шкіл складуть тести з української мови та літератури, 27-го — з іспанської, німецької та французької мов, 28-го — з англійської, 30-го — з фізики. На 4 червня призначене тестування з історії України, на 6-те — з біології, на 11-те — з географії, на 13-те — з хімії.

Додаткова сесія ЗНО для учасників, які з поважних причин не змогли взяти участь в основній, відбудеться у період з 26 червня по 12 липня 2019 року за окремим графіком, який має бути затверджений окремо.

_{Списав реферат? Відрахують із вишу}

НІ ДЛЯ КОГО не секрет, що українські студенти масово грішать списуванням, привласнюючи в такий спосіб чужі думки та ідеї. Причому, «здирають» не тільки реферати, а й курсові й навіть дипломні та кандидатські наукові роботи. Тим часом у всіх розвинених країнах за подібний учинок студента відраховують із закладу вищої освіти. У деяких навіть без права туди в подальшому вступати.

Тож Міністерство освіти оголосило про старт загальнонаціональної освітньої акції академічної доброчесності «СтопПлагіат». До неї вже приєдналися 29 університетів України, які в рамках Проекту сприяння академічній доброчесності підписали угоду з компаніями, що допомагають перевіряти тексти робіт на плагіат. Поки що зі студентами ведуть роз’яснювальну роботу. Проте відомо: ця нехороша звичка вкорінюється ще в школі. І там її також належить «викорчовувати».

_{Студенти-кримчани обирають заклади з іменем}

НИНІШНЬОГО навчального року 240 абітурієнтів з окупованого Криму стали студентами українських закладів вищої освіти. Торік таких було рівно дві сотні. Так що зростання є, хоч і невелике. І воно відбулося за рахунок регіонів із так званим високим освітнім потенціалом (столиці та інших великих міст Центральної, Східної та Західної України), не близьких до півострова. Як зазначають експерти, це свідчить про те, що кримські абітурієнти насамперед прагнуть здобути хорошу освіту у вишах із іменем.

До відома: від часу незаконної анексії АР Крим з окупованого півострова у заклади вищої освіти на материковій Україні перевелося вже понад 2000 студентів.

_{Так тримати!}

З МІЖНАРОДНОЇ щорічної олімпіади з астрономії та астрофізики, яка цього разу відбулась у китайській столиці, команда української молоді привезла додому чотири престижні нагороди в індивідуальній першості. Зокрема, срібні медалі вибороли львів’янин Назарій Фортуна — випускник фізико-математичного ліцею-інтернату, що діє при Львівському національному університеті імені Івана Франка, та харків’янин Іван Рідкокаша — випускник комунального фізико-математичного ліцею №27. Ще один учень названого львівського ліцею, одинадцятикласник Павло Гілей, здобув бронзу, як і киянин Максим Рябоконь, випускник ліцею №142…

Загалом за перемогу в Пекіні боролися 200 учасників з 39 країн світу. Учні та студенти демонстрували свої знання профільних дисциплін у кількох турах: теоретичний, практичний, спостереження за зоряним небом та командний.