Агроперспектива

Різноманіття — це добре

ЦЬОГО року в Херсоні родина декана агрономічного факультету Херсонського державного аграрного університету Івана Мринського зібрала щедрий врожай хурми. Науковець певен, що місцеві аграрії можуть сміливо займатися вирощуванням цієї культури. Дерево хурми не боїться морозів, шкідників, майже не хворіє. За словами Івана Мринського, плоди, вирощені в умовах півдня України, за смаковими властивостями можуть успішно конкурувати з привезеними із-за кордону. Однак, наголошує учений, щоб виростити дерево, яке буде регулярно і щедро плодоносити, необхідно дуже ретельно підібрати посадковий матеріал. Також хурма потребує дбайливого догляду, зокрема, у початковий період росту її потрібно багато поливати.

Окрім хурми, на Херсонщині розширюється виробництво ще однієї не типової, як для нашого сільського господарства, культури. Фермер Олег Демченко біля селища Любимівка в Каховському районі вирощує крокуси. Саме завершується збирання врожаю тичинок цих квітів. Після сушіння вони «перетворюються» на популярну в світі спецію — шафран. Торік херсонський аграрій з 2 га зібрав близько 5 кг сировини. Він розширив плантацію до 4 га, тож врожай очікується більший.

Частина зібраного йде за кордон, на решту є попит в Україні. За цибулинами крокусу для його розведення в Любимівку приїжджають аграрії з Одеської, Київської, Вінницької та Хмельницької областей.

Устина ГРЕЧАНЮК.

По морепродукти до... Жмеринки

НЕЩОДАВНО на базі колишньої жмеринської фабрики хутра, що стояла пусткою понад десять років, відкрилося нове підприємство, де працюють понад три десятки містян. На приведення будівлі до ладу пішло два роки, адже від колишнього виробництва залишилися хіба що стіни. Тепер у відремонтованих і переоснащених цехах, де робота повністю автоматизована, вирощуватимуть не пухнастих тварин, чиє хутро іде на теплі шуби модницям із високим статком, а морепродукти — королівські креветки. Їх розводитимуть у велетенських акваріумах на трьох поверхах фабрики.

Першу партію малька — а це понад 180 тисяч штук — уже запустили в резервуари з теплою (33-34 градуси) водою. Такий температурний режим необхідно підтримувати постійно. Поки що ракоподібних важко побачити — креветки майже прозорі. Але через півроку дбайливого вирощування вони сягнуть 12 сантиметрів і матимуть цілком «товарний» вигляд.

Мальок королівських креветок наразі плекають лише на одному з трьох поверхів — робота тільки розпочалася. На повну силу підприємство з виробництва цього незвичного продукту запрацює вже через півроку. Власники планують постачати королівські креветки не тільки на український ринок, а й до Європи.

Чи приживеться «морський» бізнес у Жмеринці, покаже час.

Олена ГОРБУНЬ.

Вінницька область.