• Варто пам’ятати

Аби не порушувати біоритму

Юрій ПОГОРЕЦЬКИЙ,

сомнолог.

«Заледве о сьомій ранку прокидаюся на роботу. Тому у вихідні відсипаюся до обіду», — часто скаржаться мої пацієнти.

Водночас є й такі, хто любить вставати якомога раніше — саме тоді й почуваються бадьоро, і за ранок встигають зробити найважливіші справи.

ЧОМУ ж люди по-різному почуваються після ранкового прокидання? Виявляється, на нашому самопочутті погано позначається порушення природних біоритмів.

Біоритм — це фізіологічно та генетично зумовлена система функціонування організму. Вона формується від народження до 25 років під упливом способу життя. Зокрема, важливою складовою останнього є сон. Аби він не був порушений, потрібно змалку привчати дитину лягати спати о дев’ятій вечора. Поширена в сучасних сім’ях демократія щодо сну нерідко закінчується психоневрологічними розладами.

Коли ж варто засинати? Оптимальний час для дорослих — до 22.00. Причому до 19.00 варто закінчити фізичну активність, а о 20.00 сказати «на добраніч» комп’ютеру або телевізору. З 22.00 по північ активно виробляється гормон мелатонін. Він впливає на всі системи організму: сприяє переходу сну в глибоку фазу, стабілізує артеріальний тиск та обмін речовин, підтримує імунітет, навіть відновлює чоловічу силу. З віком наші потреби у сні знижуються, тому для дорослого достатньо восьми годин на добу.

Але загалом, коли людина заснула о 22.00, то о шостій ранку вона має прокинутися бадьорою і сповненою енергії. Якщо ж хтось спить довше, це означає, що в нього гіпоксія (кисневе голодування).

За кордоном ці правила знають навіть діти. Наприклад, у Німеччині про те, як важливо спати правильно, малечі розповідають ще в дитсадку.

Часто людей поділяють на «жайворонків», «сов» та «голубів». Такі назви пов’язані з періодами активності. Наприклад, «жайворонкам» найкраще працюється зранку, а «совам» — по обіді. «Голуби» ж помірно активні протягом дня. Проте це стосується тільки денної діяльності, до десятої години вечора.

Цікаво, що саме «голуби» є довгожителями. Такі люди ніколи не перевантажуються, бо використовують 75 відсотків своїх можливостей. Саме тому вони не мають проблем зі сном. Якщо ж постійно працювати «на повну», то організм швидко виснажується. Наслідками стають інсульти, інфаркти, невралгії, депресії.

Американські роботодавці щороку втрачають 100 мільярдів доларів через сонливість працівників на робочих місцях. 15 мільярдів доларів позбуваються страхові компанії через засинання водіїв за кермом.

Одна з відомих автомобільних компаній вирішила цю проблему по-своєму: біля конвеєрних ліній обладнали спальні кімнати. Працівників заохочують годину поспати в обід. Таким чином компанія збільшила ККД (коефіцієнт корисної дії) в післяобідню пору більш ніж на 50 відсотків. До того ж зменшилася кількість помилок, аварій і проблем зі здоров’ям.