Фотофакт

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

МУЗЕЙ пам’яті жертв голодомору-геноциду 1932-1933 років відкрили на Харківщині на території Меморіального комплексу. За словами заступника голови Харківської ОДА Анатолія Бабічева, в музеї представлені автентичні експонати, які дійшли до нас з тих страшних років, — це предмети вжитку, одяг того часу, глиняний посуд, поминальні записки… Тільки у столиці Слобожанщини голодною смертю померло 120 тисяч осіб. Навесні 1933 року в Україні щодня мученицькою смертю помирало 25 тисяч чоловік.

Музейні експонати свідчать не лише про злочини більшовицької Москви, мовчазне вимирання українців, а й про спротив, який чинили селяни. Залізничний ліхтар — німий свідок розгону селян, які намагалися силою відбити зерно, виметене із селянських комор. У щоденнику вчительки Олександри Радченко зафіксована страшна хронологія 1932-1933 років. Цей документ виявили в 1940 році гицелі з НКВС, після чого жінку засудили до десяти років за «антирадянську агітацію і пропаганду».

Відбулася також жалобна хода центром міста та панахида біля Хреста у пам’ять про жертви Голодомору. В ній взяли участь керівництво Харківської області, духовенство різних конфесій, учнівська молодь, учасники бойових дій на сході, представники громадських організацій. Заходи у пам’ять про Голодомор відбулись також у містах і селах області.