• Екологічна панорама

_{Чи є альтернатива поліетилену?}

Олена БЕГМА.

СЛІДОМ за Львовом, Києвом громада ще одного міста — Дрогобича — започаткувала поетапну відмову від використання поліетиленових пакетів у магазинах. Депутати міськради ухвалили постанову про перехід на екобезпечну тару (як-от паперові або біополімерні пакети, які повністю розкладаються за три роки, чи багаторазові торбинки на тканинній основі) спочатку супермаркетів, а потім ринків і невеликих крамниць. Щоправда, ці «антиполіетиленові» ухвали поки що мають рекомендаційний характер, адже заборонити використання неекологічної тари в масштабах держави має право лише Верховна Рада.

В усьому світі поліетиленові пакети вже визнані шкідливими і небезпечними. Залежно від щільності вони розкладаються за період від 100 до 400 років, засмічують ґрунти і водойми, призводять до загибелі риб і тварин. Багато країн або взагалі заборонили поліетилен як тару і упаковку, або ввели обмеження на нього. Наприклад, у Кенії за використання поліетиленових кульків сьогодні дають до 4 років в’язниці! А в Гонконзі їх не пропонують покупцям у магазинах із 1992-го… Тож відповідна ухвала українських парламентарів давно очікувана і актуальна. У нашій країні на одну особу щороку припадає понад 600 поліетиленових пакетів, тоді як середньостатистичний німець протягом минулого року скористався лише 45.

_{Новий заказник}

НА Донеччині створено заказник «Зміїна гора» площею 246 га. Ця природна ділянка різнотравно-типчаково-ковилового степу розташована на правому схилі долини річки Біленька. Тут ростуть такі рідкісні рослини, як ковила українська та ковила Лессінга, ковила волосиста, келерія Талієва, гіацинтик блідий, волошка руська, бурачок голоніжковий, ефедра двоколоса тощо. Влітку серед них розкошують комахи — дибка степова, сатурнія грушева, поліксена, махаон, подалірій, ксилопа фіолетова, сколія-гігант, мегариса перлата. А також занесені до Червоної книги України рептилії — мідянка звичайна та візерунковий полоз… В ОДА нагадали, що нині на території Донеччини обліковується 148 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 97260,78 га, що становить 3,67% розміру області.

_{Переходимо на пальмову олію}

УПРОДОВЖ нинішнього року Україна імпортувала рекордний обсяг пальмової олії — понад 200 тисяч тонн. Зокрема, Державна фіскальна служба повідомила, що з Індонезії її було завезено 17 тисяч тонн, з Малайзії — 2 тисячі, Швеції — 70 тонн…

Небувале збільшення імпорту цієї речовини з плодів олійної пальми експерти передовсім пояснюють прагненням вітчизняних виробників харчових продуктів заощадити. Стрімко падає купівельна спроможність населення, народ дедалі активніше «голосує» гаманцями за найдешевші продукти. Тож без пальмової олії, яка стала замінником дорожчих тваринних жирів, ви вже навряд чи купите навіть молочні продукти, включаючи масло, твердий сир, йогурти, м’які сири, навіть дитяче харчування. При цьому справжній уміст продукту виробники часто приховують, не вказуючи правдивої інформації на етикетках.

_{Екологічний податок — гроші в «нікуди»}

УРЯД ініціював перегляд ставок екологічного податку. Зокрема, на розгляд Верховної Ради представлено ініційований ним законопроект змін до Податкового кодексу про підвищення в 20 разів з 1 січня 2019-го ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО₂) стаціонарними джерелами. Кабінет міністрів обіцяє спрямувати отримані кошти на конкретні природоохоронні програми. Однак… Поки що в Україні екологічний податок, покликаний бути основним природоохоронним інструментом, абсолютно не виконує своєї функції, оскільки кошти від нього витрачаються не за цільовим призначенням. Де гарантія, що їх знову не розпорошать на обслуговування популістських заяв уряду перед виборами?

_{Найпроблемніший — східний регіон}

ЕКСПАНСІЯ Росії на Донбасі і розв’язані нею воєнні дії завдали непоправної шкоди екології в регіоні. За оцінкою експертів Програми ООН із довкілля, зруйновано екосистеми на території щонайменше 530 тисяч га, зокрема у 18 природних заповідниках площею загалом 80 тисяч га. Водночас тут зосереджені 5,5 тисячі промислових підприємств, кожне з яких у разі ушкодження становитиме значну шкоду для довкілля. Забруднення річок загрожує здоров’ю людей. Зона бойових дій, у тому числі сільськогосподарські вгіддя, нашпигована боєприпасами, що не вибухнули. На ліквідацію їх підуть роки або навіть десятиліття. Необхідно терміново скласти оцінку екологічних збитків, завданих збройним конфліктом, і звести їх до мінімуму, наголосили експерти.

_{Потопаєм у смітті}

ДВА роки тому Міністерство екології та природних ресурсів звернулось із закликом до небайдужих співвітчизників із тим, щоб вони повідомляли про виявлені стихійні сміттєзвалища у краї, де живуть. Для збору таких даних — із відеодоказами і навігаційною адресою — тоді ж було запущено інтерактивну карту. Відтак із різних регіонів українці надіслали 5 тисяч повідомлень про несанкціоновані звалища непотребу. Найбільше їх надійшло з Київської (1 200), Харківської (410) та Дніпропетровської (380) областей. Як заявив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, у кожному такому випадку місцевій владі робилися відповідні приписи щодо впорядкування. У результаті близько половини смітників було прибрано. Ще понад тисяча заявок перебуває «на стадії виконання»… Найбільше звалищ протягом двох років ліквідовано у Київській, Харківській, Дніпропетровській, Миколаївській та Черкаській областях.

_{Дніпро рятують зарибленням}

МАСШТАБНЕ і системне зариблення — частина загальнонаціонального екологічного плану з відновлення головної водної артерії країни. Різними за обсягом партіями у Дніпро вже випущено понад півсотні тонн мальків — коропа, товстолобика і білого амура. Харчуються вони водоростями, тож стануть чудовими природними чистильниками зарегульованої річки. Майже весь цей лускатий молодняк вирощується і щоразу привозиться з Херсонщини. А оплачується зариблення коштом із бюджету тієї області, якою пролягає проблемна ділянка ріки чи її рукотворного водосховища.

Учені-іхтіологи підрахували: для того, щоб був екологічний ефект, себто Дніпро очищався, для окремих водо­сховищ каскаду потрібні щорічні зариблення в обсязі не менш як 300 тонн.

_{Не лісоруби, а люті хижаки}

ЛІСОВІ вгіддя покривають лише шосту частину нашої території, тож за світовими мірками ми є малолісистою країною. Але при цьому нещадно їх вирубуємо. За даними експертів галузі, експорт деревини з України сьогодні більш як у п’ять разів перевищує імпорт. Хижацько-споживче ведення лісового господарства призводить до того, що ліси не відновлюються і втрачають біологічну стійкість — стають уразливішими перед шкідниками і хворобами…

Нині чи не найскладніша ситуація в Карпатах, де через деградацію лісових масивів особливо інтенсивно ширяться ерозія ґрунтів, зсувні процеси. Ще одним безпосереднім наслідком нераціональної вирубки лісів є збільшення частоти та інтенсивності повеней у західних областях України, особливо на Закарпатті. Однак сумна статистика катаклізмів не здатна зупинити знищення лісів: торік обсяги заготівель лісу в Закарпатській області зросли на 22,2%.