• Дивосвіт навколо нас

Прем’єра зими

Михайло МОРОЗ.

КАЖУТЬ, у грудні зима ніби проходить генеральну репетицію: придивляється, приміряє своє вбрання, випробовує силу вітрів, морозу, надійність снігу. Тобто вступає у свої права. А права у грудня великі. Бо він водночас зими початок і року кінець. У свої володіння не дуже охоче пускає відлигу. Зате хуртовинам — зелена вулиця, північним вітрам — роздолля.

Особливо щедрий буває грудень на снігопади. Хоч за фенологічним календарем початком зими вважається дата, коли на землю лягає густий сніговий покрив. Характерним для місяця є перший льодостав. Його теж вважають фенологічним паспортом зими. Є навіть прислів’я: «Поки дід мороз не наведе на річках мости, бабуся зима не розгуляється у чистому полі».

Придивіться, як м’яко, але надійно вистелює грудень сніг на скутій морозом землі. Як повільно, але впевнено сковує він водойми. Грудневий сніг найпухкіший і найхолодніший. Насамперед для звірів і птахів. Адже земля для багатьох із них — тепла постіль. І поки вона була вкрита листям, сухою травою, гріла. А тут раптом — товстий холодний шар снігу. А ще як припечуть грудневі морози, тоді лісовим жителям доведеться зовсім скрутно. Надто вночі, і передусім тим, хто не подбав завчасно про зимове сховище чи не утеплив заздалегідь свою літню квартиру, сподіваючись на безсніжну і безморозну зиму. Виявляється, і серед них є такі, що не думають завчасу, а живуть за принципом: «Либонь, пронесе», а не за іншим: «Готуй сани влітку». Тому на перших порах більшість лісових жителів ховається хто куди: у нори, дупла, ями. Навідуються і до людських осель.

Найважче доводиться цьогорічним виводкам. Бо це для них перша зима, а значить, перші несподіванки, які часто закінчуються трагічно. Адже у більшості звірів батьки і діти живуть порізно. Втім, якщо спочатку тваринам і птахам дошкуляє холод, то згодом вони до нього звикають. Але потім їх лякає нова біда — голод. Запаси корму, що були на землі, можуть опинитися під снігом. І ось тоді сподіваються на допомогу людей. Підгодовування звірів і птахів — найблагородніша місія у природоохоронній роботі. Більше того, це просто наш людський моральний обов’язок. Тому вже стало звичним явищем — обладнання на лісових галявинах, узліссях так званих «лісових їдалень», які відвідують різні звірі: зайці, лосі, косулі, дикі кабани.

До речі, часто підгодовування потребують навіть домовиті звірі — бобри. Хоч, як правило, вони запасливі. Але й у них буває скрута.

Увесь світловий день, якщо немає хуртовини, звірі і птахи проводять у пошуках корму. Тому не дивуйтеся, що з вашого городу зникне декілька головок капусти. Це навідалися лісові мешканці. Буває, можуть зайти й у відчинену комірчину і щось поцупити чи навіть льох. Тож будьте обачливі. Бо одне, якщо навідається один звір, і зовсім інше, коли залізе у погріб зграя.

Як відомо, у багатьох птахів і звірів немає постійних поселень, тому вони ночують абиде. Часто, натомившись за день, птахи засинають просто на гілках дерев чи у ямках, під дахами будинків. Це буває небезпечно. Багато з них стають здобиччю хижаків. Тим більше, що вони, як правило, ведуть узимку бродячий спосіб життя. Наприклад, лисиця повертається у нору лише за дуже сильних морозів. А так весь час у дорозі. Поки немає снігу, або його мало, бродить лісом, а тільки-но він випаде, полює у полі на мишей. Цей спосіб полювання називають мишкуванням. Причому мишкує лисиця завжди проти вітру. Виходить узимку поласувати шишками, горіхами, що впали з дерева або які загубили сойка чи білка. Але це буває лише при потеплінні. Загалом же вона зимує у своїй теплій хатині, вхід до якої закриває мохом або сухим листям. Температура у такій спальні завжди вища нуля.

Як правило, зимовий ліс похмурий, аж чорний. І особливо у грудні. Однак, як і в літню пору, зимовий ліс не мовчазний. Із потріскуванням сухих гілок і протяжним поскрипуванням стовбурів дерев перегукуються пташині голоси, зокрема шишкарів. Мелодійно висвистують снігурі, тихо, але впевнено ведуть свій мотив омелюхи. І все це відбувається під барабанний дріб дятлів, скрипучі мелодії сорок. А коли настане день зимового сонцестояння, 22 грудня, до цього пташиного хору приєднається велика синиця. Саме вона своєю першою зимовою піснею сповістить птахам, звірям і людям про те, що прибавляється світловий день, тобто сонце вже поверне на весну.

А поки що грудень готується до прем’єри зими. У який саме день це відбуватиметься, він тримає у таємниці.