Спить під снігами зморена земля

Микола ЛУКІВ.

Природа причаїлась до весни,

Мовчать степи, укриті небесами,

і птиці не тривожать голосами

Повитої снігами таїни.

Спить під снігами зморена земля,

Сплять у землі майбутні квіти й трави,

І в генія не вистачить уяви,

Щоб зрозуміти, як і звідкіля

Беруться сили неземні у світі,

Щоб навесні усе це воскресити.